Російсько-українська війна – це не тільки страждання і горе людей, а й велика кількість металобрухту російського походження. За майже два роки війни ЗСУ перетворили на купи заліза понад 5 тисяч російських танків, 10 тисяч БТРів, близько 8 тисяч артилерійських систем, 10 тисяч одиниць автомобільної та 1 тисячу одиниць спецтехніки. Сумарно це становить понад 1 млн тонн. Ці "запаси" могли б принести економіці країни мільярди гривень, однак поки що потенціал залишається нереалізованим.
Чому не виходить продати понівечені російські танки?
Знищені російські танки, "гради" та інше барахло поки що просто лежить без діла. Хоча все це могло б принести понад 7 мільярдів гривень, які були б зовсім не зайві для української економіки. Причин такої "затримки" кілька.
По-перше, існують складні бюрократичні процедури. Міноборони може продавати брухт тільки через кілька держпідприємств, а експорт заборонений у принципі. Співпраця можлива тільки з трьома компаніями: "Черкаським автомобільним заводом", "Укрспецторгом" і "Укроборонсервісом".
По-друге, внутрішні ціни на металобрухт невисокі порівняно з експортними. Продавати російський брухт в Україні не дуже вигідно.
По-третє, частина брухту містить дорогоцінні метали. Утилізація такої техніки ще складніша. Працювати можна тільки через дві фірми: "Гіацинт" і "Соляріс". Такого брухту зараз 541 тонна.
Переробка брухту всередині країни могла б дати людям 2-2,5 тис. робочих місць. Тож сподіваємося, що всі бюрократичні перепони буде знято і купи російського заліза нарешті почнуть приносити гроші!
