«Золота лихоманка» воєнного часу: як ціна грама злетіла з 1200 до 3500 грн за 5 років

За останні п'ять років (2020-2024) ціна на золото в Україні показала безпрецедентне зростання, збільшившись майже втричі – з 1200 грн до понад 3500 грн за грам. Основними причинами такого стрибка стали глобальна пандемія і повномасштабна війна, які різко підвищили попит на захисні активи. Аналіз показує, що вкладення в дорогоцінний метал виявилися одним з найнадійніших і найприбутковіших способів збереження заощаджень у цей нестабільний період.

Ціна золота традиційно відображає економічні настрої і служить барометром довіри інвесторів. В Україні інтерес до дорогоцінного металу особливо зріс на тлі світових потрясінь – від пандемії до війни. Як змінилася ціна на золото в Україні за останні п'ять років і що це означає для заощаджень? У цій аналітичній статті ми розглянемо ключові тенденції, порівняємо біржові та споживчі аспекти і оцінимо, наскільки вигідними виявилися інвестиції в золото у період з 2020 по 2024 рік. На основі середньорічних значень простежимо, як внутрішні ціни в гривні корелювали з глобальними коливаннями і яким чином курс золота на світовому ринку впливав на український ринок.

Динаміка цін на золото в Україні (2020–2024)

За період 2020–2024 рр. вартість золота в Україні демонструвала яскраво виражений висхідний тренд, незважаючи на коливання в окремі роки. На початку 2020 року 1 грам золота коштував близько 1200 грн, а до кінця 2024 року – вже понад 3500 грн. Нижче наведено зведену таблицю середньорічних цін, що відображає, як зростала вартість золота з року в рік на внутрішньому ринку.

Примітка: вказана середня ціна за 24K золото (999 проба) в гривні за грам за даними відкритих джерел.

Як видно, середньорічна ціна зросла з ~1,54 тис. грн/г у 2020-му до ~3,10 тис. грн/г у 2024-му, тобто майже вдвічі. Далі розглянемо подробиці по кожному року і фактори, що впливали на динаміку.

2020 рік. Початок пандемії COVID-19 перетворив золото на «тиху гавань» для капіталу. Світові ціни різко пішли вгору, оновлюючи рекорди літа 2020 року (у серпні фіксувався історичний максимум близько $2060 за унцію). В Україні це призвело до стрибка внутрішньої ціни: з ~1 200 грн/г у січні до піків ~1 740 грн/г у серпні. Динаміка цін на золото була висхідною: середньорічна ціна склала ~1 542 ₴/г, що значно вище рівня 2019 року. Інтерес до золота зростав на тлі знецінення інших активів і невизначеності на ринках.

2021 рік. Після бурхливого зростання попереднього року відбулася корекція. Глобально золото дещо подешевшало на тлі відновлення економік і зростання процентних ставок, що знизило привабливість «активів-притулків». В Україні середня ціна залишилася майже на місці – ~1 578 ₴/г за 2021 рік​.
У першій половині року спостерігалося зниження до ~1 500 ₴/г (до осені), проте до кінця року котирування повернулися до ~1 570 ₴/г. Фактично, золото «перепочило» після рекордів, і курс золота стабілізувався. Для інвесторів цей рік показав помірну волатильність без яскраво вираженого тренду.

2022 рік. Поворотний момент – початок війни в Україні. 24 лютого 2022 року світове золото миттєво відреагувало: за день ціна зросла з $1910 до $1975 за унцію. На внутрішньому ринку України попит злетів настільки, що НБУ тимчасово заблокував імпорт золота постановою №18 від 24.02.2022. В результаті вже навесні золото в Україні подорожчало до ~1 900–2 000 ₴/г. Ключовий фактор — девальвація гривні та панічний попит: у липні 2022 року офіційний курс був скоригований, що відразу підняло ціну грама золота. У серпні середня ціна досягла ~2 092 ₴/г, а до кінця року перевищила 2 130 ₴/г. Середньорічна ціна підскочила до ~1 884 ₴/г, майже на 20% вище попереднього року. Таким чином, геополітична криза та інфляційні ризики знову зробили золото одним з найбільш затребуваних активів.

2023 рік. Незважаючи на відносну стабілізацію, інтерес до золота продовжував зростати. На світових ринках метал дорожчає на тлі інфляції та банківських ризиків, і в квітні 2023 року унція знову перевищила $2000. В Україні пропозиція золота поступово відновлюється: з серпня 2022 року відновлено продаж злитків у банках, що задовольняє частину попиту. Середня ціна за рік склала близько 2,30 тис. ₴/г, додавши ~22% до 2022 року. Протягом року були коливання: навесні 2023 року ціна піднімалася до ~2 370 ₴/г, відкотившись влітку, але в кінці року досягла нового максимуму ~2 435 ₴/г в грудні. Підсумок: золото впевнено дорожчає третій рік поспіль, хоча темпи зростання залежать від глобальних факторів і монетарної політики.

2024 рік. Рекордне зростання цін на золото. Світові тенденції (очікування пом'якшення політики ФРС, геополітична напруженість) підштовхнули унцію до нових вершин. У гривневому еквіваленті ефекти посилилися: за рік середня ціна злетіла до ~3 096 ₴/г​, що на +34,6% вище, ніж у 2023-му. Навесні 2024 року золото переступило позначку 3 000 ₴/г за грам, а до жовтня досягло ~3 570 ₴/г. На ринку фіксувався історичний пік вартості. Причини – збереження високого світового попиту та обмежена внутрішня пропозиція. Наприкінці року НБУ дещо послабив обмеження, дозволивши безготівкові операції із золотом для юросіб, але прямий імпорт все ще ускладнений. Для українських інвесторів 2024 рік став роком, коли золото проявило себе як один із найприбутковіших захисних активів.

Біржова ціна золота: міжнародні тенденції та вплив

Міжнародний біржовий ринок золота задавав основний тон ціновим змінам в Україні. У період 2020–2024 років світова ціна пережила кілька фаз: стрімке зростання в 2020-му, корекцію в 2021-му, новий зліт у кризовому 2022-му та подальше підвищення в 2023–2024 роках. Головними драйверами виступали глобальні шоки та політика центробанків. Пандемія 2020 року викликала рекордний приплив капіталу в золото: середня світова ціна за унцію підвищилася більш ніж на 25%, досягнувши ~$1 770​. У 2021 році, з початком вакцинації та зростанням економіки, інвестори переключилися на ризикові активи – золото стабілізувалося на рівні близько $1 800 за унцію​.

Початок 2022 року ознаменувався геополітичним вибухом: за перший квартал унція подорожчала з ~$1 800 до понад $2 000, коли вибухнула війна. Однак пізніше в 2022 році жорсткість монетарної політики (зростання ставок ФРС США) охолодила ринки, і за підсумками року середня ціна ($1 802) майже не змінилася порівняно з 2021 роком.

Вплив на Україну

Оскільки внутрішня ціна прив'язана до світової, ці коливання безпосередньо відбивалися на гривні. Відмінність полягала лише в курсі валют і локальних надбавках. Наприклад, у березні 2020 року світове ралі (+8% в USD) дало пропорційне зростання і в гривневій ціні. У 2021-му відносне затишшя на біржі призвело до стабілізації курсу золота і всередині країни. Навпаки, на початку 2022 року глобальний стрибок (ціна досягла ~$2 070 в березні) наклався на девальвацію гривні – подвійний ефект різко підвищив ціну золота для українців. У 2023–2024 рр. продовження світового тренду (зростання середньої ціни унції з ~$1 944 до ~$2 407​) у поєднанні зі збереженням фіксованого курсу гривні сформувало стійке подорожчання в національній валюті. Таким чином, внутрішня динаміка золота в Україні в цілому повторювала глобальні злети і падіння, посилюючись ослабленням гривні під час гострої фази кризи.

Крім біржових котирувань у доларах, на ціну в Україні впливали місцеві умови: грошово-кредитна політика та доступність металу на ринку. У воєнний час утворився розрив між світовою та українською ціною. Обмеження імпорту призвело до дефіциту: в окремі періоди внутрішня ціна золота була вищою за світову на 8–10% (з урахуванням банківських комісій)​.

Наприклад, у 2022 році, за світової ціни ~$1 800, в українських банках грам золота міг коштувати ~$1 950. Однак у міру стабілізації та часткового відновлення торгівлі до 2023 року ці відмінності почали скорочуватися. В цілому ж, зв'язок з міжнародним ринком залишався домінуючим: коли на біржі починалося зростання, українські ціни наступного дня відображали це збільшення.

Споживча вартість: золото для інвесторів і ювелірний ринок

В Україні можна виділити два сегменти цін на золото: біржовий/банківський (злитки, монети) і споживчий (ювелірні вироби). Біржовий сегмент відображає вартість чистого металу без націнок, тоді як споживчий включає витрати на виготовлення прикрас, податки та маржу продавця. Незважаючи на загальний тренд, різниця між ними істотна. У період зростання цін 2020–2024 рр. ювелірні вироби дорожчали разом із золотом, але вартість золота в прикрасах завжди вища за номінальну біржову ціну за рахунок доданої вартості. Наприклад, якщо в 2020 р. грам чистого золота коштував ~1,5 тис. грн, то прикраса 585 проби (58,5% золота) могла оцінюватися і в 1,3–1,4 тис. грн за грам сплаву, включаючи роботу ювеліра. До 2024 року за ціни чистого золота ~3 тис. грн/г ювелірні вироби продавалися по 4–5 тис. грн/грам виробу залежно від складності та бренду.

За останні п'ять років помітно зріс інтерес населення до інвестиційного золота. У нестабільні 2022–2023 роки багато українців переводили заощадження з готівкової валюти та депозитів у золоті злитки. Банки після паузи відновили продажі: з серпня 2022 року фізичні особи знову отримали можливість купувати злитки у відділеннях. Попит був настільки високим, що на початок 2025 року роздрібні ціни на банківське золото досягли рекордних рівнів – до 5000 грн за грам. Для порівняння: банки купували у населення по ~4110 грн/г, а пропонували по ~4900–5000 грн/г наприкінці січня 2025 року. Така маржа відображає витрати і ризики банків, але не зупинила інвесторів – золото розглядалося як надійна альтернатива долару. Скасування ПДВ на операції з інвестиційним золотом (з 2022 року) також простимулювало ринок, усунувши 20%-ий податковий бар'єр для покупців. У підсумку кількість приватних осіб, які тримають частину капіталу в золоті, помітно зросла.

У сегменті прикрас тенденції були дещо іншими. 2020–2021 рр.: продажі ювелірних виробів просіли під час пандемії (люди скорочували необов'язкові витрати), але потім відновилися. Ціни в магазинах, однак, послідовно підвищувалися, відображаючи зростання вартості сировини. 2022–2023 рр.: через війну імпорт ювелірних виробів скоротився, а внутрішні виробники стикалися з подорожчанням матеріалів. Роздрібні ціни на золото у виробах до 2024 року встановили нові вершини, що зробило золоті прикраси більш статусною і дорогою покупкою. Багато споживачів у цей період вважали за краще відкласти покупку дорогих прикрас або перейшли на більш легкі вироби. З іншого боку, зріс інтерес до скупки старих ювелірних виробів на лом: при високій ціні металу здача непотрібного золота стала вигіднішою. Таким чином, ювелірний ринок пережив неоднозначний час: вартість продукції зростала, а попит залежав від платоспроможності населення.

Останні п'ять років переконливо продемонстрували роль золота як захисного активу. Курс золота у світовому масштабі зростав стрибкоподібно, і український ринок слідував цим трендам, накладеним на власні економічні реалії. Для інвесторів, які зробили інвестиції в золото на початку періоду, вкладення окупилися зростанням ціни майже вдвічі. Внутрішні ціни в гривні досягли історичних максимумів, відображаючи сукупний вплив глобальних криз і локальної економічної турбулентності. Різниця між біржовим і споживчим сегментом нагадала про те, що золото буває «паперовим» і «ювелірним» – і стратегія вкладень повинна враховувати цілі: збереження капіталу або естетичне споживання. У перспективі, у міру стабілізації економіки, прибутковість на українському ринку може знизитися, наближаючись до світового рівня. Однак урок 2020–2024 років для багатьох очевидний: золото залишається стратегічним активом, здатним захистити цінність грошей у найневизначеніші часи.