Україна переживає непрості часи, що кардинально впливають на ринок праці. Війна не лише руйнує будівлі та інфраструктуру, але й змінює “правила гри” для тих, хто шукає роботу. Останнім часом роботодавці намагаються не брати чоловіків, особливо тих, хто може бути призваним на військову службу.
Як війна впливає на працевлаштування чоловіків?
З початком воєнних дій, сталося значне переселення населення, а мобілізаційні заходи вплинули на доступність чоловіків для трудового ринку. Відтак, роботодавці опинились у складній ситуації: з одного боку, вони стикнулися з дефіцитом робочої сили, з іншого – з побоюванням втратити співробітників через мобілізацію. Ветерани війни також зазнають труднощів через стереотипи про їхній психоемоційний стан та потенційні залежності.
Бюрократія і нові правила: бар'єри на шляху до найму
Згідно із законодавством, тепер роботодавці зобов'язані повідомляти військові комісаріати про кожного нового чоловіка у штатах. Військовозобов'язані та резервісти мають пред'являти відповідні документи при працевлаштовуванні. Такі заходи, хоч і спрямовані на підтримку обороноздатності країни, створюють додаткові бар'єри для чоловіків, які шукають роботу, та додаткові ризики для підприємств.
"Працевлаштування" через ФОП: альтернативний шлях
Єдиним виходом для чоловіків обійти складні військово-облікові процедури стає реєстрація як фізична особа-підприємець (ФОП). Це дозволяє компаніям взаємодіяти з ними як з незалежними підрядниками, однак така модель співпраці позбавляє працівників соціальних гарантій і підвищує ризики для державного бюджету через втрати податкових надходжень.
Що на горизонті?
Зараз Верховна Рада працює над законопроєктом, який має реформувати процес мобілізації та демобілізації, але поки що неясно, як ці зміни позначаться на ринку праці. Чи стане легше чоловікам працевлаштуватися, чи зростуть бюрократичні перепони – питання залишається відкритим.
