На порозі 2026 року український бізнес стикається з масштабним оновленням правил бронювання співробітників. Ключовими змінами стали підвищення зарплатного порогу для отримання статусу критичності до 21 617 грн та посилення вимог до стартапів у Дія Сіті. Водночас уряд спростив процедури для оборонного сектору та тимчасово прискорив розгляд заявок через портал Дія.
Грудень 2025 року став періодом напруженого очікування для тисяч українських підприємств. Більшість компаній, що отримали статус критично важливих після перезапуску системи бронювання минулого року, стикаються із закінченням терміну дії цього статусу саме у період з грудня 2025 по лютий 2026 року. Цей "сезон переатестації" збігся з суттєвими законодавчими змінами, які Уряд запровадив постановами №1608 та №1475 наприкінці року.
Нова реальність вимагає від керівників та HR-директорів не лише оперативності, але й перегляду бюджетів. Процедура підтвердження критичності, яка раніше здавалася формальністю для багатьох компаній, тепер перетворюється на комплексний аудит відповідності новим фінансовим та організаційним критеріям.
Фінансовий ценз: ціна критичності у 2026 році
Одним із найбільш відчутних нововведень стала пряма прив'язка критеріїв критичності до розміру мінімальної заробітної плати, який зросте з 1 січня 2026 року. Згідно з новим Держбюджетом, мінімальна зарплата в Україні становитиме 8 647 грн. Це автоматично тягне за собою перерахунок порогу для підприємств, що претендують на бронювання.
Щоб відповідати критерію середньої заробітної плати, компанія повинна забезпечити виплати персоналу на рівні не менше ніж коефіцієнт 2,5 від мінімальної зарплати.
Математика бронювання з 1 січня 2026 року виглядає так:
- Мінімальна зарплата: 8 647 грн.
- Коефіцієнт: 2,5.
- Необхідний мінімум середньої зарплати: 21 617,50 грн.
Для великого бізнесу ця цифра може бути звичною, проте для регіональних підприємств та малого середнього бізнесу (МСБ) це означає суттєве збільшення фонду оплати праці. Варто враховувати, що цю суму необхідно буде нараховувати щомісяця протягом усього періоду бронювання. Це створює додаткове податкове навантаження, адже зі зростанням "білих" зарплат зростають і відрахування ЄСВ та військового збору. Підприємства, які не зможуть забезпечити цей рівень оплати, ризикують втратити статус критично важливих і, як наслідок, своїх працівників.
Дія Сіті: кінець епохи "легкого старту"
Протягом останніх двох років реєстрація нової компанії як стартапу в правовому режимі Дія Сіті була одним із найпростіших шляхів для отримання права на бронювання. Логіка була проста: нові технологічні компанії потребують захисту для швидкого росту. Однак зміни, внесені Постановою КМУ №1475 від 13.11.2025, суттєво ускладнили цей механізм, щоб унеможливити створення фіктивних компаній-оболонок.
Тепер "молоді" резиденти Дія Сіті (зареєстровані менше двох років тому) повинні довести, що вони ведуть реальну діяльність. Для отримання критичного статусу необхідно подати підтвердження доходів за три повні календарні місяці після набуття резидентства. Сума доходу від реалізації продукції, роялті або інвестицій має складати не менше 20 000 євро в еквіваленті.
Це нововведення фактично закриває лазівку для компаній, які створювалися виключно "під бронювання" без ведення реальної господарської діяльності. Стартапам доведеться демонструвати реальні фінансові результати або залучені інвестиції ще до того, як вони зможуть захистити свою команду від мобілізації.
Військовий аудит на місцях
Ще однією тенденцією кінця 2025 року стало посилення ролі обласних військових адміністрацій (ОВА) у процесі верифікації списків. Хоча Постанова №76 формально не вимагає окремого підтвердження стану військового обліку для отримання статусу критичності, на практиці ситуація змінилася.
Багато ОВА почали включати перевірку стану військового обліку до внутрішніх критеріїв оцінювання підприємств. У деяких регіонах отримати позитивне рішення без "візи" від ТЦК про належне ведення обліку стало майже неможливо. Це змушує бізнес інвестувати ресурси не лише в економічні показники, але й у кадрове адміністрування. Відсутність порядку у військово-облікових документах (ВОД) співробітників тепер може стати причиною відмови у бронюванні для всього підприємства, навіть якщо воно сплачує мільйонні податки.
Оперативні зміни: скасування "паузи" та прискорення процедур
На тлі посилення вимог Уряд пішов на зустріч бізнесу в процедурних питаннях, щоб уникнути колапсу системи на початку року. Постанова №1608 тимчасово, до 1 лютого 2026 року, скасувала норму про 72-годинний розгляд заявок. Тепер електронне бронювання має відбуватися протягом 24 годин. На практиці, завдяки автоматизації через портал Дія, процес часто займає менше години.
Також тимчасово знято обмеження на повторне подання списків. Раніше, якщо роботодавець анулював бронювання звільненого працівника, він мусив чекати 5 днів перед поданням нової заявки. До лютого 2026 року цей "карантин" скасовано, що дозволяє оперативно замінювати кадри без простоїв у захисті ключових позицій.
Окремої уваги заслуговує реалізація норм Закону №4630-IX для оборонних підприємств. Критично важливі виробники зброї та техніки отримали право бронювати нових працівників, навіть якщо у тих є проблеми з військовими документами або вони перебувають у розшуку ТЦК. Таке "пільгове" бронювання діє 45 днів. За цей час працівник зобов'язаний привести документи до ладу, після чого його можна перебронювати на повний термін. Це критично важливо для заводів, які терміново набирають персонал для виконання оборонних замовлень і не можуть чекати тижнями на бюрократичні процедури.
Абсолютні цифри проти відсотків
Важливою зміною стала відмова від виключно відсоткового підходу до лімітів бронювання для певних категорій бізнесу. Постанова №1608 закріпила можливість встановлювати конкретну кількість осіб для бронювання в абсолютних цифрах.
Ось перелік категорій, для яких правила визначення ліміту змінилися або були уточнені.
Підприємства паливно-енергетичного комплексу (ПЕК)
Критично важливі об'єкти енергетики, а також їхні підрядні організації, тепер мають чіткіше визначені квоти. Враховуючи стратегічне значення галузі, для багатьох з них діє можливість бронювання до 100% персоналу. Це необхідно для забезпечення безперебійного постачання світла, тепла та води, особливо в зимовий період.
Комунальні підприємства критичної інфраструктури
Сюди входять компанії, що займаються теплопостачанням, водопостачанням, водовідведенням та управлінням побутовими відходами. Фіксація конкретної кількості заброньованих у рішеннях про критичність дозволяє уникнути маніпуляцій зі штатом, коли підприємства штучно роздували кількість працівників, щоб під 50% квоту потрапило більше необхідних фахівців.
Інформація про конкретну кількість доступних місць для бронювання тепер фіксується в Єдиному переліку та відображається на порталі Дія. Це створює прозорішу систему, де керівник одразу бачить свій реальний ліміт.
Крім того, запроваджено жорсткий контроль за дотриманням цих лімітів. Новий пункт порядку бронювання зобов'язує керівників самостійно контролювати квоти. Якщо ліміт перевищено (наприклад, через зміну загальної кількості військовозобов'язаних), підприємство зобов'язане анулювати "зайві" бронювання. Ігнорування цієї вимоги може призвести до анулювання відстрочок примусово.
Особливий режим для прифронтових територій
Уряд продовжує політику підтримки бізнесу, що працює в зонах підвищеного ризику. Для підприємств, які фактично провадять діяльність на територіях можливих бойових дій, зберігається можливість бронювання до 100% працівників.
Механізм отримання такого права передбачає звернення до відповідної ОВА. Обласна адміністрація аналізує реальну присутність бізнесу в регіоні та його роль у життєзабезпеченні громади. Це дозволяє зберегти кадровий потенціал у містах, які знаходяться під постійною загрозою обстрілів, та забезпечити функціонування економіки у прифронтовій смузі.
Зміни, що набувають чинності на початку 2026 року, свідчать про перехід держави до більш прагматичної та жорсткої моделі управління людськими ресурсами. Епоха "паперового" бронювання остаточно відходить у минуле. На перший план виходять економічна ефективність підприємства (через зарплатний ценз) та його реальний внесок у обороноздатність (через пільги для ОПК).
Для бізнесу це означає необхідність прозорого ведення справ та готовність платити високу ціну — як у прямому сенсі (підвищення зарплат), так і в адміністративному (бездоганний військовий облік) — за можливість зберегти ключових працівників.
