Уряд затвердив довгоочікувану "Національну стратегію доходів" до 2030 року. Вона визначатиме реформи у сфері оподаткування та митниці на слідуючі 6 років. Цей крок було зроблено в останній день перед Новим роком, що викликало чимало запитань.
Насамперед, стратегія покликана зменшити залежність державних фінансів від міжнародної допомоги. Наразі половину бюджетних потреб покривають зовнішні партнери. Така ситуація несе ризики раптового скорочення фінансування, що може змусити уряд підвищувати податки.
Стратегія має зробити податкову політику більш передбачуваною як для бізнесу, так і пересічних громадян. Адже раптові зміни руйнують довіру між державними органами та громадянами і компаніями-платниками податків.
Втім в документі є багато непопулярних заходів, наприклад підвищення відсотку деяких податків. Саме з цієї причини в уряді тягнули з цим рішенням до останнього. Ухвалення «стратегії» було однією з вимог МВФ для подальшого продовження фінансової допомоги.
Отож фактично стратегію було затверджено в останній момент, щоб виконати зобов’язання перед МВФ. Чи вдасться у такий спосіб повернути довіру платників податків – питання відкрите.
Що буде з податковою
Перш ніж підвищувати податки, уряд планує реформувати роботу Державної податкової служби. Головні напрямки:
- запровадження ризикоорієнтованих підходів та автоматизації процесів;
- скорочення штату та оптимізація структури;
- посилення боротьби з корупцією.
Лише після цих змін держава перейде до наступного етапу – підвищення ставок окремих податків.
Як підвищать податки
Уряд планує реформувати податкову систему з метою збільшення надходжень до бюджету. Пропоновані зміни включають як підвищення окремих ставок податків, так і концептуальні зміни в адмініструванні.
Зокрема, для компаній буде скасовано можливість застосовувати спрощену систему оподаткування. Компанії з третьої групи «спрощенців» будуть переведені на другу групу, а податок для них поступово підвищуватиметься до 18% протягом 3 років.
Для фізичних осіб-підприємців на другій та третій (об'єднаній) групах спрощеної системи запровадять диференційовані ставки податку в межах 3-17% залежно від виду діяльності.
Також планується звузити перелік видів діяльності, які можуть застосовувати першу групу спрощеної системи. Замість фіксованого єдиного податку для них запропоновано стягувати відсоток від доходу.
Для агровиробників на четвертій групі спрощеної системи підвищать податок та розширять податкову базу – вважається, що це буде стимулювати підприємців переходити зі спрощеної на загальну систему.
Також всі платники єдиного податку матимуть обов'язок застосовувати РРО та вести облік походження товарів.
Для фізичних осіб планується запровадити прогресивне оподаткування доходів, за якого вищі ставки ПДФО застосовуватимуться до частини доходу, що перевищує певний рівень.
Крім того, пропонується реформувати систему податкових пільг, зокрема, надавати відшкодування ПДВ за певні соціально важливі витрати громадян.
Також планується гармонізувати українське податкове законодавство з нормами ЄС, збільшити акцизи на окремі товари та посилити екологічне оподаткування.
На концептуальному рівні пропонується розширити повноваження місцевих органів влади в адмініструванні податків, а також запровадити систематичну оцінку ефективності наданих податкових пільг.
Загалом ці зміни мають на меті збільшити податкові надходження без значного підвищення податкового навантаження для законослухняних платників податків. Втім, наскільки ефективною виявиться запропонована реформа на практиці, покаже час.
Що буде з митною службою
Окрім податкової реформи, стратегія передбачає зміни у роботі митниці. Зокрема:
- посилення боротьби з корупцією та контрабандою;
- гармонізацію митного законодавства з нормами ЄС;
- надання митникам права на проведення слідчих дій.
Що далі
Ухвалення стратегії – це лише перший крок. Аби запровадити зазначені в ній зміни, уряд має розробити та ухвалити відповідні законопроекти. Цей процес розтягнеться на роки. Чи вдасться досягти поставленої мети - повернути довіру платників податків – покаже час.
