Президент США Дональд Трамп знову заявив про намір “повернути контроль” над Панамським каналом, пообіцявши “потужні дії” через зростаючий вплив Китаю. Його слова пролунали напередодні зустрічі держсекретаря Марко Рубіо з панамським лідером Раулем Мульїно, яка, здавалося, згладила напругу. Але питання, хто реально керує стратегічною артерією, через яку щороку проходить 5% світового морського товарообігу, залишається відкритим.
Тінь Китаю: чому канал став точкою кипіння
Договір про передачу Панамського каналу від 1977 року, дозволяє США втручатися у випадку загрози його функціонуванню. З 2022 року обсяг вантажів через канал зріс на 18%, до 518 мільйонів тонн, що робить його ключовим для глобальних ланцюжків постачання. Проте Трамп стверджує, що КНР “порушує угоди”, хоча китайські компанії лише обслуговують два з п’яти портів поряд із каналом.
Від Belt and Road до нових угод з Вашингтоном
Мульїно заявив, що Панама не продовжить меморандум про співпрацю з китайським проєктом “Один пояс, один шлях”, підписаний у 2017 році. Натомість країна планує:
- Збільшити інвестиції США у інфраструктурні проєкти;
- Провести аудит діяльності Panama Ports Company, пов’язаної з гонконгським холдингом CK Hutchison;
- Розширити програму депортації мігрантів через Darien Gap за рахунок США.
“Ми не витратимо на це жодного долара”, — підкреслив президент країни.
Міграція та військові сценарії: що далі?
Понад 500 тисяч людей перетнули джунглі Darien Gap у 2024 році, намагаючись дістатися до Північної Америки. Тепер Панама пропонує США фінансувати депортаційні рейси для громадян Венесуели, Колумбії та Еквадору. Щодо військових загроз, Мульїно запевнив: “Ризик вторгнення мінімальний”. Але експерти нагадують: у 1989 році США вже вводили війська до Панами під приводом “захисту каналу”.
Висновок
Панамський канал залишається не просто шляхом для кораблів, а політичним інструментом у глобальній боротьбі за вплив. Поки Трамп грає на електоральних настроях, постачання мільйонів тонн нафти, зерна та електроніки через перешийок залежить від дипломатичних ігор у Вашингтоні, Пекіні та Панамі.
