Космічний телескоп Джеймса Вебба знову вразив людство. На крихітній ділянці неба, меншій за п'яту частину діаметра повного Місяця, він зафіксував приголомшливе зображення, де майже кожна світла точка — не зірка, а ціла галактика. Цей космічний пейзаж відкриває погляд у минуле Всесвіту на 12 мільярдів років, змушуючи задуматися про масштаби космосу та наше місце в ньому.
Золота скупченість у темряві
Особливу увагу привертає група галактик трохи нижче центру знімка, що випромінює золотисте світло. Це світіння подорожувало до нас близько 6,5 мільярдів років — майже половину від 13,8-мільярдного віку Всесвіту. Спостереження стали частиною проєкту COSMOS-Web, який каталогізує галактичні скупчення для кращого розуміння еволюції космічного простору.
На відміну від зірок, які створюють характерні гострі дифракційні промені через концентроване джерело світла, галактики мають розсіяне світіння. Це дозволяє легко розрізняти передні зірки та віддалені галактичні об'єкти на знімках телескопа.
Космічна павутина у цифрах
Поєднання даних телескопа Джеймса Вебба з рентгенівськими спостереженнями обсерваторії Чандра виявляє справжні масштаби галактичних скупчень. Гарячий газ, що пронизує найбільше ідентифіковане скупчення, випромінює достатньо потужне рентгенівське випромінювання, щоб його зафіксувала обсерваторія Чандра.
Міжнародна команда астрономів під керівництвом астрофізика Грети Тоні з Болонського університету ідентифікувала на цьому знімку 1678 груп галактик. Ця статистика приголомшує: не 1678 окремих галактик, а саме 1678 галактичних груп на ділянці розміром лише 6,44 на 6,44 кутових мінут.
Всесвіт на кінчику пальця
У цій невеличкій ділянці неба немає нічого особливого. Будь-яка інша частина космосу такого ж розміру має бути так само насичена тисячами галактик, які можна зобразити на площі, меншій за ніготь вашого мізинця. Це надзвичайно потужне нагадування про неосяжність Всесвіту та мізерність наших повсякденних турбот.
Якщо хочете щодня нагадувати собі про своє місце у Всесвіті, високоякісні версії цього глибокого космічного знімка можна завантажити на веб-сайті Європейського космічного агентства. Останні дослідження цих даних опубліковано в журналі "Astronomy & Astrophysics".
Джерело: Science Alert
