Стукіт ложки об чашку, хрускіт яблука, чавкання сусіда — для більшості людей ці звуки просто неприємні, але для тих, хто страждає на мізофонію, вони перетворюються на справжні тортури. Нещодавнє дослідження, проведене нідерландськими вченими, виявило, що непереносимість певних звуків має генетичне підґрунтя і тісно пов'язана з депресією, тривожними розладами та ПТСР.
Спільні гени для різних станів
Група дослідників під керівництвом психіатра Діка Сміта з Амстердамського університету проаналізувала генетичні дані з баз Psychiatric Genomics Consortium, UK Biobank і 23andMe. Результати вразили науковців: люди, які самостійно визначили у себе мізофонію, з більшою ймовірністю мали гени, пов'язані з психічними розладами та тинітусом — постійним шумом у вухах.
"Ми виявили також перекриття з генетикою посттравматичного стресового розладу", — розповів Сміт в інтерв'ю PsyPost. "Це означає, що гени, які підвищують чутливість до ПТСР, також збільшують імовірність виникнення мізофонії, що може вказувати на спільну нейробіологічну систему".
Такий зв'язок відкриває нові перспективи лікування: методи, які використовуються для терапії ПТСР, потенційно можуть допомогти людям із мізофонією.
Коли звуки стають тригерами
Мізофонія — це стан, при якому звичайні звуки викликають надмірну емоційну реакцію. Людина може відчувати роздратування, гнів, тривогу або навіть панічні атаки у відповідь на жування, дихання, шелестіння паперу чи клацання ручки.
За даними дослідження 2023 року, поширеність цього стану значно вища, ніж вважалося раніше. Для багатьох це не просто незручність, а серйозна проблема, що впливає на якість життя, соціальні взаємодії та психічне здоров'я.
Згідно з інформацією з порталу "Українська правда", реакція на тригерні звуки може коливатися від легкого роздратування до сильного дистресу, що заважає повсякденному життю. Люди з мізофонією часто відчувають відразу та безпорадність у ситуаціях, коли не можуть уникнути подразника.
Несподівані відкриття та особистісні риси
Цікаво, що дослідження виявило сильний зв'язок між мізофонією та певними рисами особистості: схильністю до хвилювання, почуття провини, самотності та невротизму. "Було доведено, що мізофонія базується на почутті провини щодо викликаного роздратування та гніву", — зазначають дослідники у своїй роботі.
Неочікуваним результатом стало те, що люди з розладами аутистичного спектру (РАС) мали меншу ймовірність розвитку мізофонії, незважаючи на загальновідому знижену толерантність до звуків при аутизмі. Це наштовхує на думку про існування різних форм мізофонії.
Британські вчені дослідили особливості реакції мозку людей із мізофонією у відповідь на подразливі звуки та виявили надчутливі зв'язки в корі головного мозку, що може пояснювати механізм розвитку цього стану.
Розуміння генетичної основи мізофонії відкриває нові шляхи для діагностики та лікування цього стану, а також поглиблює наше розуміння взаємозв'язку між сприйняттям світу та психічним здоров'ям.
