Неймовірне відкриття в Австралії змушує вчених переглянути самі основи еволюції хребетних. Знайдені скам'янілі сліди вказують, що перші рептилії могли з'явитися на Землі на приголомшливі 40 мільйонів років раніше, ніж досі вважалося. Ця знахідка не просто додає новий розділ до палеонтологічних літописів, вона кидає виклик усталеним теоріям про колиску цих дивовижних створінь.
Сліди, що датуються карбоновим періодом, приблизно 350 мільйонами років тому, були виявлені командою під керівництвом професора Джона Лонга з Університету Фліндерса у районі Менсфілд, що у північній Вікторії. Це відкриття стало кульмінацією багаторічних досліджень та, певною мірою, щасливим випадком, коли місцеві ентузіасти натрапили на плиту з чіткими відбитками. Спочатку їх прийняли за сліди ранніх амфібій, але одна з доріжок мала характерний гачкуватий кіготь – ознаку, притаманну саме рептиліям, або амніотам.
Гондвана – несподівана колиска еволюції?
Це відкриття, опубліковане у престижному журналі Nature, має далекосяжні наслідки. Раніше вважалося, що перші амніоти – група, до якої належать ссавці, птахи та рептилії, – з'явилися у пізньому карбоні, близько 318 мільйонів років тому, переважно у Північній півкулі. Однак австралійські знахідки відсувають цю дату на 35-40 мільйонів років назад і вказують на древній суперконтинент Гондвану, в центрі якого була Австралія, як на можливе місце їх походження. "Ми зрозуміли, що це найдавніше у світі свідчення пересування рептилієподібних тварин суходолом," – зазначає професор Лонг.
Тварина, що залишила ці сліди, ймовірно, була невеликою, кремезною, схожою на сучасного варана (Goanna). Аналіз відбитків, зокрема створення цифрових моделей та теплових карт, дозволив детально вивчити особливості пересування цих древніх істот. За словами доктора Аарона Кейменса, який вивчає сліди тварин, "скелет може розповісти нам лише про те, що тварина могла робити, але доріжка слідів фіксує її поведінку і показує, як вона рухалася".
Це відкриття не лише змінює часову шкалу еволюції тетраподів, але й припускає, що їхня еволюція відбувалася значно швидше, а літопис скам'янілостей девонського періоду є менш повним, ніж вважалося. Доктор Джилліан Гарві з Університету Ла Троб підкреслює: "Це відкриття переписує цю частину еволюційної історії. Воно вказує на те, що в Австралії та на Гондвані відбулося так багато всього, що нам ще належить розкрити".
Таким чином, скромні відбитки лап, залишені мільйони років тому на території сучасної Австралії, змушують науковців по-новому поглянути на ранні етапи життя на нашій планеті. Вони слугують яскравим нагадуванням, що Земля все ще зберігає безліч таємниць, і кожна нова знахідка може кардинально змінити наше сприйняття далекого минулого.
