Майже 600 тисяч солдатів французького імператора Наполеона Бонапарта перетнули річку Німан, щоб захопити територію російської імперії влітку 1812 року. Лише за шість місяців більшість із них загинули. Історики десятиліттями пояснювали трагедію боями, голодом і холодом. Але новітнє дослідження французьких мікробіологів змінює погляд на ті страшні події.
Команда науковців із Паризького університету проаналізувала зуби 13 солдатів наполеонівської армії, виявлених під час розкопок. Результати здивували вчених: замість тифу чи траншейної гарячки в рештках виявили бактерії Salmonella enterica та Borrelia recurrentis, які спричиняють черевний і поворотний тиф. Ці захворювання мають симптоми, схожі на епідемічний тиф, який довгий час вважали головною причиною смерті військових.
Умови, що сприяли поширенню хвороб
Історики відзначають, що армія Наполеона пересувалася в умовах жахливої антисанітарії. Виснажені голодом і холодом, солдати ставали легкою здобиччю інфекцій. Вчені припускають, що бактерії передавалися через вошей, які в умовах війни були майже в кожного.
Сучасна медицина без проблем лікує ці хвороби. Але для виснажених бійців XIX століття вони ставали смертельними.
Однак автори дослідження зазначають: вибірка у 13 осіб занадто мала, щоб повністю виключити епідемічний тиф. Ймовірно, кілька інфекцій одночасно атакували армію Наполеона. Потрібні подальші аналізи решток інших солдатів для уточнення картини трагедії.
Наслідки катастрофи для імператора
Сам Наполеон повернувся з російської кампанії майже неушкодженим фізично, але катастрофа стала початком кінця його могутності. Менш ніж через три роки імператора остаточно розбили під Ватерлоо британські та прусські війська. Російський похід став одним із найбільших провалів у військовій історії та яскравим прикладом того, як хвороби, а не тільки кулі й гармати, можуть визначити результат війни.
Науковці планують нові дослідження, щоб остаточно розставити крапки над «і». Тільки тоді можна буде зрозуміти, чи справді бактерії завдали Наполеону більшої шкоди, ніж армія противника.
Нове дослідження не лише розширює наше розуміння історії, але й вказує, наскільки важливою є медицина у військових конфліктах. Це нагадування про те, що іноді невидимий ворог може бути набагато небезпечнішим за будь-якого супротивника з мечем у руках.
