Паніка на біржах спалахнула після звіту MIT: 95% експериментів із впровадженням штучного інтелекту завершилися провалом. Інвестори відреагували різким падінням котирувань технологічних компаній. Але головна загроза ховається не в самій технології. Проблема – у тому, як бізнес намагається її застосувати.
Дослідження MIT Media Lab охопило понад 300 проєктів, 150 керівників та сотні співробітників. Висновок виявився невтішним: компанії не знають, як правильно інтегрувати штучний інтелект у робочі процеси. Вони часто відтворюють старі, забюрократизовані схеми, замість того щоб дозволити новим інструментам формувати ефективні методи роботи.
Ще один чинник – неправильна стратегія. Ті, хто купує готові рішення, отримують результат у двох випадках із трьох. А ті, хто намагається будувати власні системи, мають успіх лише у третині випадків. Причина проста: для створення власних алгоритмів потрібна експертиза, яку більшість компаній не може собі дозволити. Навіть різниця у кілька відсотків у точності моделей може призводити до величезних втрат.
Часто штучний інтелект запускають у відділах продажу та маркетингу. Але найбільший ефект він міг би дати у сфері бек-офісу: автоматизації документообігу, управління даними, оптимізації логістики. Там, де йдеться не про красиві презентації, а про реальне зниження витрат.
Цікаво, що стартапи демонструють кращі результати. Їм простіше впроваджувати нові підходи, бо вони не обтяжені усталеними процесами. Великі корпорації ж часто стають заручниками власної інерції.
Звіт MIT показав: проблема не в технології, а в людях та управлінні. Інвестори побачили загрозу, хоча насправді мова йде про неправильне використання. Якщо бізнес не навчиться працювати зі штучним інтелектом, то й далі спостерігатиме провали. А ті, хто зуміє адаптуватися, отримають значну перевагу в найближчі роки.
