Кропивницький став центром палких дискусій щодо майбутнього старшої школи, де вже за кілька років учні замість звичних 10-12 класів обиратимуть між академічним та професійним спрямуванням. Масштабна реформа передбачає докорінну зміну освітньої мережі регіону, що викликає чимало запитань у громад стосовно фінансування, кадрів та логістики.
“Нові правила гри” для старшокласників
З 2027 року українська освіта переходить на нову модель профільної середньої школи. Згідно з реформою, учні після 9 класу матимуть чіткий вибір: продовжити навчання в академічному ліцеї для підготовки до вишу або піти у професійний коледж для здобуття фаху.
За словами заступника міністра освіти й науки України Дмитра Завгороднього, зміни назріли давно.
«Реформа створена для того, аби покращити якість освіти в старшій школі. Це зроблено для того, щоб в старшій школі діти мали можливість обирати собі дисципліни або профільне навчання і мати можливість поглиблено вивчати те, що їх цікавить», – зазначив посадовець під час обговорень у Кропивницькому.
Логістика та доступність навчання
Одним із ключових викликів є організація мережі закладів. Академічний ліцей має бути розташований у радіусі 30 кілометрів від місця проживання учня. Для дітей із віддалених сіл держава планує організувати підвіз шкільними автобусами або проживання в пансіонах (гуртожитках).
Урядовець підкреслив, що старі підходи більше не працюють:
«У маленькій школі організувати таке неможливо, тому що для, наприклад, 20 дітей ви не можете організувати той вибір, який можна забезпечити для 100 і більше дітей».
Фінансування змін відбуватиметься коштом державних субвенцій НУШ («Нова українська школа»), програм модернізації профтехосвіти та закупівлі автобусів.
Ситуація на Кіровоградщині
Регіон уже готується до оптимізації. Наразі в області працює 434 школи, проте створити академічні ліцеї замість старших класів планують лише у 118 закладах. Це суттєве скорочення мережі, яке потребує ретельного планування.
Заступниця начальника Кіровоградської ОВА Катерина Колтунова повідомила, що наразі в області навчається 91,5 тисячі учнів, з яких 47 тисяч – це потенційні учні 10–11 класів. Однак демографічна криза дається взнаки: кількість школярів зменшилась на 5,5 тисяч порівняно з 2022 роком.
«Це не остаточний варіант. Його будуть коригувати відповідно до демографічної ситуації та соціально-економічної спроможності громад», – пояснила посадовиця.
Виклики для місцевих громад
Представники громад висловлюють обережний оптимізм, але вказують на ризики. Анастасія Заєць, начальниця відділу освіти Дмитрівської сільради, де зараз навчається 500 дітей, наголошує на потребі в ресурсах.
«Перше питання у впровадженні будь-якої реформи – додаткові гроші, друге – кадри. Для цієї освітньої реформи необхідний міцний кадровий потенціал, для залучення й стимулювання якого потрібні додаткові фінанси», – зауважила вона.
Міжнародна підтримка та настрої
До розробки стратегії реформи долучилися міжнародні партнери. Менеджерка швейцарсько-українського проєкту DECIDE Валентина Полторак повідомила, що стратегія розрахована на десять років і є логічним продовженням НУШ.
«Завдяки уряду Швейцарії ми експертно допомагаємо розробити стратегію цієї реформи. Результати свідчать, що у Кіровоградській області понад 90% дітей її підтримують», – підкреслила експертка.
Громади мають два роки, щоб фіналізувати плани та визначити, де саме з’являться нові ліцеї. Остаточна мережа повинна забезпечити якісну освіту навіть в умовах війни та демографічного спаду.
Також рекомендуємо прочитати: Рекордні +50°C до кінця століття: озвучено песимістичний сценарій для України
