Здається, дата у вашому паспорті може вводити в оману щодо справжнього віку, принаймні, коли мова заходить про мозок. Вчені виявили, що наш розумовий центр може старіти значно швидше за тіло. Цей прихований процес, як з'ясувалося, може бути ключем до розуміння того, чому з роками погіршуються пам'ять та мислення, особливо за наявності певних проблем зі здоров'ям.
Що таке "вікова прірва" мозку?
Новітні досягнення в нейровізуалізації дозволили використовувати штучний інтелект для аналізу знімків мозку та визначення його біологічного віку. Завдяки машинному навчанню дослідники розробили модель, яка оцінює стан мозку і присвоює йому певний вік. Різниця між цим прогнозованим віком та реальним хронологічним віком людини отримала назву "вікова прірва мозку" (brain age gap).
Якщо ця прірва має позитивне значення, це означає, що мозок людини виглядає старшим, ніж мав би, що вказує на прискорене старіння. За словами автора дослідження, доктора Сайми Хілал з Національного університету Сінгапуру, з віком об'єм мозку та кількість судин, що його живлять, зменшуються, а хвороби можуть лише посилювати ці зміни.
Як це впливає на мислення?
У дослідженні, опублікованому в медичному журналі Neurology, взяли участь 1437 осіб без деменції, середній вік яких становив 66 років. Науковці зібрали їхні медичні історії та оцінили ризики когнітивних порушень за спеціальною шкалою. Виявилося, що вищі бали за цією шкалою стабільно асоціювалися з гіршими результатами тестів на мислення та пам'ять.
Дослідники враховували такі фактори ризику:
- вік, етнічну приналежність, освіту, шкідливі звички, індекс маси тіла та симптоми депресії;
- наявність гіпертонії, діабету, високого рівня холестерину та історію інсультів.
Ключову роль у цьому зв'язку відігравала саме "вікова прірва". Вона виступала своєрідним посередником, посилюючи негативний вплив факторів ризику на когнітивні здібності.
Особлива загроза при хворобах судин
Найбільш помітним цей ефект був у людей з ознаками цереброваскулярної хвороби — ураження судин головного мозку. На знімках МРТ це проявлялося у вигляді мікрокрововиливів та інфарктів — ділянок відмерлої тканини через брак кровопостачання. У таких пацієнтів "вікова прірва" пояснювала значну частину зв'язку між факторами ризику та погіршенням когнітивних функцій: 20% загалом, 34% для виконавчої функції (здатності планувати та приймати рішення) і 27% для мовлення.
Хоча дослідження проводилося лише серед населення Південно-Східної Азії, його результати можуть бути актуальними для всього світу. Вони підкреслюють, що контроль над загальним станом здоров'я, зокрема артеріальним тиском, рівнем холестерину та цукру в крові, є прямою інвестицією у збереження гостроти розуму на довгі роки.
Таким чином, "вікова прірва мозку" — це не просто цікава цифра, а потенційно важливий біомаркер, що може допомогти у визначенні ризику зниження когнітивних функцій. Результати дослідження підкреслюють, що прискорене старіння мозку може слугувати важливою ланкою, що поєднує фактори ризику когнітивних порушень з навичками мислення та пам'яті, особливо в дорослих із цереброваскулярними захворюваннями. Це відкриває нові перспективи для профілактики та раннього втручання.
