Марсохід Curiosity розкрив таємницю, яка мучила науковців десятиліттями. Нове дослідження Чиказького університету пояснює, чому Червона планета перетворилась на холодну пустелю, хоча мала всі шанси стати другою Землею. Відповідь криється у відсутності вулканічної активності та повільному циклі вуглекислого газу.
Коротке життя марсіанських оазисів
Учені виявили, що Марс переживав короткі періоди потепління через поступове збільшення яскравості Сонця. Але на відміну від Землі, ці теплі фази тривали недовго. Планета постійно повертається до свого природного стану пустелі через унікальні умови.
"Періоди придатності для життя на Марсі були винятком, а не правилом", — пояснює Едвін Кайт, провідний автор дослідження. Коли на поверхні з'являється рідка вода, вона починає поглинати вуглекислий газ з атмосфери, перетворюючи його на карбонатні породи. Це призводить до похолодання і повернення планети до пустельного стану.
Земля зберігає стабільність завдяки збалансованому циклу вуглецю між атмосферою і породами. Вулканічні виверження повертають вуглекислий газ назад у повітря, підтримуючи парниковий ефект. На Марсі така система не працює через відсутність активного вулканізму.
Марсохід Curiosity підтвердив цю теорію, знайшовши карбонатні породи на схилах гори Шарп. Це було недостатньою частиною головоломки, яку науковці шукали роками. Раніше тести не виявляли слідів карбонатів, хоча вони мали утворитися, якщо Марс справді втратив атмосферу через хімічні реакції.
Дослідження показує, що Марс переживає короткі періоди з рідкою водою, після чого настають 100-мільйонні періоди пустелі. Такі довгі проміжки між придатними для життя умовами роблять еволюцію складних організмів практично неможливою.
Відкриття має важливе значення для пошуку життя у космосі. Розуміння того, як планети зберігають або втрачають придатність для життя, допоможе астрономам оцінити потенціал екзопланет у далеких зоряних системах.
