Поки міжнародний проєкт ITER знову відкладає запуск на кілька років, китайські вчені розробили революційний матеріал, який може витримати магнітні поля у 20 Тесла. Це майже вдвічі більше, ніж здатна витримати сталь найамбітнішого термоядерного реактора світу. Новий сплав CHSN01 вже використовується у будівництві першого у світі термоядерного реактора для комерційного виробництва електроенергії.
Термоядерна енергетика переживає справжній бум інвестицій. За минулий рік у галузь інвестували понад 7 мільярдів доларів. Приватні компанії обіцяють запуск перших комерційних станцій уже у 2030-х роках, але головною проблемою завжди були матеріали.
Коли ITER буксує, Китай прискорює
Міжнародний термоядерний експериментальний реактор ITER у південній Франції знову переніс запуск. Спочатку обіцяли перший пуск у 2025 році, потім у 2034-му, а повноцінну роботу з тритієм — лише у 2039-му. Проєкт потерпає від проблем зварювання, корозії та перевитрат бюджету на мільярди євро.
Китай тим часом обрав власний шлях. Ще у 2011 році місцеві вчені зрозуміли, що стандартна сталь 316LN, яку використовує ITER з максимальним полем 11,8 Тесла, не годиться для майбутніх енергетичних реакторів. Потрібен був матеріал, здатний витримати більш потужні магнітні поля при температурах близько абсолютного нуля.
Дванадцять років розробок увінчалися успіхом у 2023 році, коли CHSN01 пройшов усі випробування. Новий сплав витримує 20 Тесла та напругу 1300 МПа зі стійкістю до втоми. Це дозволяє будувати компактніші реактори з вищою ефективністю.
Від лабораторії до промислового виробництва
CHSN01 уже використовується у китайському реакторі BEST, збирання якого розпочалося у травні 2023 року. З 6000 тонн компонентів реактора 500 тонн провідникових оболонок виготовлено з нової китайської сталі. Завершення будівництва заплановано на 2027 рік.
За оцінками Массачусетського технологічного інституту, термоядерна енергетика може збільшити світовий ВВП на 68-175 трильйонів доларів. Китайський прорив у матеріалознавстві наближає цю перспективу до реальності, адже міцніша сталь дозволяє будувати менші та дешевші реактори з вищими магнітними полями.
