Знахідка стародавньої ДНК у кримській печері Старосілля здатна кардинально змінити уявлення про міграцію доісторичних людей. Фрагмент кістки неандертальця, що жив 40-50 тисяч років тому, виявив несподіваний генетичний зв’язок із рештками, знайденими за тисячі кілометрів у Сибіру.
Печера Старосілля, розташована в Кримських горах, давно відома археологам. Проте попередні людські рештки, знайдені там, виявлялися середньовічними або навіть пізнішими. Нещодавні розкопки принесли наукову сенсацію. Команда дослідників, просіюючи уламки кісток тварин, виявила фрагмент, що без сумніву належав неандертальцю.
Цей невеликий зразок кістки, який, ймовірно, є частиною плечової або стегнової кістки, отримав офіційну назву Star 1.
Неочікуваний зв'язок із Сибіром
Еволюційний антрополог Емілі Піготт з Віденського університету та її команда використали передовий метод ідентифікації Zooarchaeology by Mass Spectrometry (ZooMS). Ця технологія дозволила відокремити кістку гомініда від решток стародавньої фауни.
Головне відкриття чекало попереду. Вчені змогли виділити зі зразка Star 1 мітохондріальну ДНК (мтДНК), яка успадковується виключно по материнській лінії.
Аналіз показав, що геном цього неандертальця має близьку спорідненість з рештками, знайденими у трьох печерах Алтайських гір у Сибіру. Йдеться про Денисову, Чагирську та Окладникову печери, які розташовані приблизно за 3000 кілометрів на північний схід від Криму.
Спільні гени та кам'яні знаряддя
Генетичний зв'язок – не єдиний доказ. Знахідка Star 1 датується періодом кримської мікокської технологічної традиції. У цей час камінь ретельно обробляли з обох боків (техніка біфас) для створення досконалих знарядь праці та зброї.
Вражаюче, але кам’яні інструменти, знайдені в Старосіллі, демонструють надзвичайну схожість зі знаряддями з Окладникової та Чагирської печер. Це вказує не лише на генетичний обмін, але й на культурну спадкоємність та передачу технологій між групами.
Дослідники припускають, що такі далекі міграції відбувалися у сприятливі міжльодовикові періоди, коли клімат ставав м'якшим. Як зазначається у дослідженні, опублікованому в PNAS, Крим міг слугувати ключовим перехрестям на шляху від сучасної центральної Європи до Сибіру.
“Наші результати показують, що Старосілля було частиною широкої мережі розселення неандертальців, пов’язаної генами, літикою (знаряддями) та поведінкою”, – підсумувала Піготт.
Таким чином, скромний фрагмент кістки з Криму змушує вчених переглянути карти доісторичних міграцій. Це відкриття доводить, що неандертальці були набагато мобільнішими, ніж вважалося раніше, і підтримували культурні та генетичні зв’язки на величезних просторах Євразії, долаючи тисячі кілометрів.
