Росія змінила тактику енергетичної війни, цілячись тепер не лише по об'єктах електроенергії, але й по газовій інфраструктурі та теплоелектроцентралях. Ключова мета ворога – позбавити українців газу і тепла, зануривши країну в холод. Цей опалювальний сезон може стати найважчим за всю історію незалежності, а ризики для прифронтових регіонів та великих міст зростають.
Чи є ризик залишитися без тепла
Відкидати такий сценарій під час війни було б легковажно. Найбільш складною ситуація очікується в прифронтових та прикордонних областях, де загрози для інфраструктури максимальні.
Насамперед це стосується Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Запоріжжя, Дніпропетровщини, Миколаївщини, Одещини та Херсонщини.
Один з народних депутатів у коментарі виданню пояснює, що попри накопичені запаси газу, ключові ризики пов'язані з безпекою. "Там, де ракета долітає за кілька хвилин, ТЕЦ перебувають під екстремальним ризиком і жоден об'єкт неможливо захистити на 100%", – зазначає він. Особливо критична ситуація на сході: у низці громад Донеччини запустити теплопостачання взимку буде неможливо через постійні обстріли.
Ризики для великих міст і столиці
Існують загрози і для міст, опалення яких критично залежить від теплоелектроцентралей. Наприклад, у Києві левову частку тепла генерують ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ.
"Обстріли роблять сценарії з аваріями на ТЕЦ цілком реалістичними. Удар по великих джерелах тепла – це загроза для низки районів, але не для всього міста", – пояснює представник однієї з енергетичних компаній Києва.
Водночас співрозмовник ЕП в уряді запевняє, що Україна вибудовує комплексний захист, який включає ППО, засоби РЕБ та фізичний захист. Якщо частина обладнання буде пошкоджена, енергетики планують запускати вціліле або оперативно відновлювати уражене.
Крім того, у великих містах є локальні котельні, які хоч і не замінять великі ТЕЦ, але здатні компенсувати частину втрат. "Апокаліпсису, коли все повністю замерзне, точно не буде", – прогнозує представник енергокомпанії. Проте урядовець радить українцям вже зараз "подумати про запасний варіант", де можна було б перечекати кілька днів або тижнів у випадку критичного ураження ТЕЦ.
До чого готуватися українцям
Руйнування створюють суттєві ризики для системи теплопостачання, тому громадянам варто заздалегідь підготуватися до найгірших сценаріїв.
Власникам квартир з централізованим опаленням радять домовитися про притулок на кілька тижнів з друзями або родичами в приватному секторі чи селах, де є автономне тепло.
Також критично важливо з'ясувати, хто відповідає за тепловий пункт у будинку. Ця людина має в разі аварії оперативно злити воду із системи, щоб у мороз не лопнули труби.
Основні рекомендації для підготовки:
- Утеплити житло, придбати електрообігрівачі, теплі ковдри та спальники.
- Тримати зарядженими павербанки і зарядні станції.
- Завжди мати запас питної і технічної води щонайменше на кілька днів.
- Підготувати готівку на випадок, якщо не працюватимуть банкомати.
- Зібрати аптечку першої необхідності.
- Дізнатися адресу найближчого "пункту незламності".
Опалювальний сезон стартував, і хоча у комунальників та енергетиків є чіткі плани реагування, головним невідомим залишається інтенсивність російських атак.
"Найгірше для українців – чекати, що за них усе вирішать комунальники, енергетики та місцева влада. Ця зима вимагатиме особистої відповідальності", – підсумовує директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
