У найзахищенішому органі людського тіла, мозку науковці виявили кількість нанопластику, еквівалентну цілій ложці. Це перше дослідження, яке підтверджує: мікрочастинки поліетилену з пакетів, пляшок та харчових плівок накопичуються саме там, де їх найменше очікували.
Мозок vs пластик: хто перемагає?
Аналіз 52 зразків мозку з аутопсій показав:
- концентрація пластику у префронтальній корі (відповідає за прийняття рішень) у 7-30 разів вища, ніж у нирках чи печінці;
- у зразках 2024 року нанопластику було більше, ніж у тих, хто помер у 2016-му;
- у 12 пацієнтів із деменцією рівень забруднення перевищував показники здорових людей.
«Це не означає, що пластик викликає деменцію», — зауважує нейробіолог Джеймі Росс. У пацієнтів із слабким крово-мозковим бар’єром частки могли потрапляти в мозок через хворобу, а не спричиняти її.
Як пластик обходить захисні фільтри?
Мозок має потужний бар’єр проти токсинів, але нанопластик знайшов обхідний шлях. Дослідники припускають: ключ — у високому вмісті жирів у органі. «Якщо ви коли-небудь мили контейнер під маслом, знаєте — пластик і жир важко розділити», — пояснює автор дослідження Метью Кампен. Можливо, саме ліпіди «притягують» частки.
Надія є: тіло вміє виводити пластик
Несподіване відкриття: у старшому мозку не знайшли більше мікропластику, ніж у молодому. Це свідчить — організм частково виводить частки. Але зростання показників між 2016 і 2024 роками тривожить: чим більше пластику в навколишньому середовищі, тим вищі ризики для здоров’я.
Як зменшити вплив? Миття рук перед їжею, видалення пластикових обгорток перед розігрівом їжі, відмова від пляшкової води — прості кроки, які можуть знизити кількість часток, що потрапляють у організм.
