Американські астрономи вперше отримали найчіткіші зображення зовнішньої атмосфери Сонця — його корони — завдяки революційній системі адаптивної оптики Cona. Нова технологія дозволила виявити структури, які раніше були практично недоступні для спостережень із Землі.
Система Cona (Coronal Adaptive Optics) — перша у світі адаптивна оптика, розроблена спеціально для вивчення корони Сонця. Її встановили на 1,6-метровому телескопі Goode Solar Telescope у Каліфорнії. Технологія використовує дзеркало, яке змінює форму 2200 разів на секунду, компенсуючи викривлення атмосферних турбуленцій.
Cona дозволила отримати зображення сонячної корони з роздільною здатністю до 63 км — це у 10–15 разів точніше, ніж результати попередніх наземних спостережень. Серед зафіксованих явищ — потоки плазми, які утворюють закручені структури, різкі зміни форми протуберанців, а також корональний дощ — охолоджена плазма, що стікає вздовж магнітних ліній назад на поверхню Сонця.
Паралельно вчені розробили унікальний інструмент для вивчення історії Сонця. Дослідники використали радіовуглець у річних кільцях дерев, щоб відтворити найдетальнішу історію сонячної активності за 1000 років до нашої ери. Цей метод дозволяє простежити довгострокові цикли сонячної активності та їх вплив на земний клімат.
Штучний інтелект також відкриває нові горизонти у вивченні Сонця. Дослідники з Гавайського університету використовують потужність найбільшого у світі сонячного телескопа та передового штучного інтелекту, щоб змінити розуміння нашої зірки.
Український науковець бере участь у місії NASA Parker Solar Probe з дослідження Сонця. Запущений у 2018 році зонд є першою місією NASA, що безпосередньо досліджує Сонце. Місія включає вивчення енергетичних процесів у сонячній короні та механізмів прискорення сонячного вітру.
Нещодавно космічний апарат Solar Orbiter надав найчіткіші зображення поверхні Сонця в історії. Це дозволяє вченим глибше вивчати нашу зірку та її вплив на навколишній космічний простір.
Корона Сонця — джерело енергетичних явищ, що мають прямий вплив на Землю. Саме з корони формуються сонячні бурі, які можуть пошкоджувати супутники, порушувати зв'язок і навіть призводити до перебоїв у роботі електромереж.
У 2025 році очікується ще більша кількість сонячних плям і спалахів, оскільки Сонце наближається до максимуму свого 11-річного циклу активності. Вчені прогнозують, що максимуму активності Сонце досягне в липні 2025 року.
Нові спостереження дозволяють протестувати моделі нагріва корони, перевірити гіпотези про взаємодію плазми та магнітних полів, а також передбачити потенційно небезпечні події, пов'язані з активністю Сонця. Науковці планують інтегрувати технологію Cona у найбільші наземні сонячні телескопи, зокрема у 4-метровий телескоп імені Даніеля Іноуе на Гаваях для подальших досліджень невідомих структур нашої зірки.
У 2025 році Сонце вже продемонструвало свою потужність — 14 травня відбувся найпотужніший спалах року класу Х2.7, який спричинив масштабне відключення радіозв'язку в Європі, Азії та на Близькому Сході. Випромінювання досягло Землі лише через 8 хвилин після спалаху, іонізувавши молекули газів в атмосфері та порушивши роботу високочастотних радіосигналів.
