Потужний викид сонячної плазми на швидкості понад 1700 км/с промчав космічний простір прямо до Землі 31 травня. Вчені зафіксували рідкісне попередження рівня G4 — одне з найсерйозніших за останні роки. Така космічна стихія здатна вивести з ладу супутники, GPS-навігацію та навіть електричні мережі цілих країн.
Корональний викид маси (КВМ) — це гігантський вибух плазми та магнітних полів з сонячної корони. Мільярди тонн розпеченої речовини летять космосом зі швидкістю понад мільйон кілометрів на годину. Найпотужніші з них досягають Землі всього за 18 годин.
Американська військово-морська дослідницька лабораторія зафіксувала цей "halo CME" — так називають викиди, спрямовані прямо на нашу планету. Спеціальні космічні коронографи LASCO та CCOR-1 працювали в режимі реального часу, передаючи критично важливі дані.
Геомагнітні бурі порушують магнітне поле Землі, пропускаючи заряджені частинки в атмосферу. Коли магнітне поле Сонця спрямоване на південь, воно може "розкрити" захисний магнітний щит нашої планети. Результат — інтенсивна геомагнітна активність по всій Землі.
Національна океанічна та атмосферна адміністрація США присвоїла цій сонячній бурі рівень G4 за п'ятибальною шкалою. Це означає "серйозну" категорію загрози. Такі явища можуть:
- тимчасово відключити супутники зв'язку;
- зашкодити точності GPS-навігації;
- перешкодити радіозв'язку;
- пошкодити космічні апарати;
- збільшити атмосферне тертя для супутників.
У найгірших сценаріях подібні бурі здатні пошкодити електричні мережі та вплинути на військову готовність країн.
Сонячна буря 31 травня спричинила справжнє диво — полярне сяйво з'явилося аж у Нью-Мексико. Зазвичай це явище можна побачити лише в арктичних широтах. Заряджені частинки, що проникли через магнітний щит Землі, створили незвичайне світлове шоу далеко на півдні.
Цей випадок демонструє масштаб космічної стихії. Відстань від Сонця до Землі становить приблизно 150 мільйонів кілометрів, але енергія зірки легко долає цю прірву за кілька діб.
Дослідницька лабораторія ВМС США розробляє системи раннього попередження про космічну погоду з 1971 року. Саме тоді вперше виявили корональні викиди маси. Зараз працює ціла мережа спостережних приладів у космосі.
Коронограф LASCO функціонує з 1996 року на супутнику SOHO. Новіший CCOR-1 запустили лише в 2024-му на супутнику GOES-19. Ці прилади надають критично важливі дані в реальному часі, дозволяючи прогнозувати прибуття космічних бур до Землі.
Точно передбачити силу, час або тривалість геомагнітної бурі поки неможливо. Але попередження дають змогу підготуватися військовим відомствам та операторам критичної інфраструктури. Без таких систем цивілізація залишалася б беззахисною перед космічною стихією.
Сонячна активність зростає циклічно кожні 11 років. Наступний пік очікується в найближчі роки, тому системи космічного моніторингу стають дедалі важливішими для захисту технологічної цивілізації від невидимих загроз з космосу.
