Астрономи знайшли спосіб обманути навіть найхитріших прибульців. Замість сканування всього неба в пошуках інопланетних зондів, дослідники з Стокгольмського університету використовують тінь нашої планети як природний фільтр. Метод дозволяє відсіяти "шум" від 40 тисяч рукотворних об'єктів на орбіті та виявити те, що може не належати людству.
Беатрис Віарроел та її міжнародна команда опублікували результати революційного дослідження в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Їхня ідея проста та геніальна. Щоночі Земля відкидає конусоподібну тінь у космос, де пряме сонячне світло не може відбиватися від супутників чи уламків.
Сучасне небо перетворилося на справжнє звалище. За даними Європейського космічного агентства, станом на 2025 рік навколо Землі обертається понад 40 тисяч каталогізованих об'єктів розміром більше 10 сантиметрів. Але це лише вершина айсберга. Експерти оцінюють загальну кількість космічного сміття розміром від 1 до 10 сантиметрів у 1,2 мільйона одиниць. А об'єктів розміром від 1 міліметра до 1 сантиметра налічується понад 140 мільйонів.
Тінь Землі на геосинхронній орбіті має діаметр приблизно 8-9 градусів. У цій "чистій" зоні людські супутники зазвичай не несуть джерел світла, за винятком комунікаційних лазерів або двигунів космічних апаратів. Тому будь-які яскраві спалахи чи сліди, виявлені в земній тіні, потенційно можуть вказувати на щось більш екзотичне.
Дослідники проаналізували понад 200 тисяч зображень з каліфорнійського телескопа Zwicky Transient Facility. Їхня автоматизована система пошуку NEOrion виявила тисячі кандидатів, включаючи таємничі об'єкти зі слідами та точкові спалахи світла. Більшість виявилися метеорами, літаками або відомими астероїдами.
Однак один випадок залишився загадкою. Некаталогізований об'єкт рухався значно швидше за типові астероїди і не був знайдений у жодній з існуючих баз даних космічних об'єктів. На жаль, команді не вдалося підтвердити його природу, тому він досі залишається таємницею.
Дослідження також розглядає інші інноваційні підходи, включаючи вивчення астрономічних фотографій, зроблених до 1957 року, та аналіз колірних спектрів підозрілих об'єктів для визначення матеріалів, що зазнали тривалого впливу космічного середовища. Вчені розробляють проект ExoProbe – мережу телескопів, спеціально призначену для такого типу пошуку, яка використовуватиме множинні одночасні спостереження для точного визначення відстаней до загадкових об'єктів.
Хоча це доказове дослідження не змогло остаточно ідентифікувати жодних інопланетних технологій, воно демонструє, що систематичний пошук позаземних артефактів тепер можливий із використанням існуючих телескопів та нових методів аналізу. Тінь Землі може стати найкращим детектором у пошуках того, що не повинно там бути.
