Світовий ринок водню переживає непростий момент. Після років стрімкого зростання сподівань галузь зіткнулася з реальністю, яка змушує переглянути найоптимістичніші прогнози. За останні роки галузь переживала стрімке зростання очікувань. Міжнародне енергетичне агентство вперше знизило прогноз виробництва низьковуглецевого водню до 2030 року з 49 до 37 мільйонів тонн на рік. Ця корекція стала результатом скасування та затримок великих проектів у США та Європі.
Китай диктує правила гри
Китайська Народна Республіка контролює 65% світового виробництва електролізерів - обладнання для отримання зеленого водню з води. Країна виробляє майже 60% усіх електролізерів у світі та продукує 22 мільйони тонн водню щорічно. Це третина від загального світового виробництва.
У місті Ордос будується найбільша у світі замкнута воднева енергосистема потужністю 30 МВт. Проект об'єднує вітрові установки на 500 МВт, сонячні панелі на 5 МВт та електролізери на 240 МВт. Вартість виробництва водню в Китаї втричі нижча, ніж у решті світу. До кінця десятиліття країна може виробляти зелений водень, який конкуруватиме за ціною з викопним паливом.
Світовий ринок водневої енергетики досяг $204,5 мільярда у 2024 році та зростає на 12,2% щорічно. Попри оптимістичні прогнози, реальність виявляється складнішою. Лише кожен десятий з 680 заявлених проектів отримав фінансування у 2022 році.
Південно-Східна Азія може стати ключовим ринком для низьковуглецевого водню. Регіон вже споживає близько 4 мільйонів тонн водню щорічно, переважно у нафтопереробці та хімічній промисловості. Порт Сінгапуру забезпечував одну шосту всього палива для глобального судноплавства у 2024 році.
Наступні п'ять років покажуть, чи зможе водень виправдати високі сподівання. Галузь потребує більш реалістичного підходу до планування та інвестицій. Попри поточні труднощі, потенціал водневої енергетики залишається значним, особливо в контексті глобальної декарбонізації.
