До 80% людей із шизофренією стикаються зі слуховими галюцинаціями, але механізм цього явища довго залишався загадкою. Нове дослідження, опубліковане в Schizophrenia Bulletin, пропонує пояснення. Вчені виявили, що мозок пацієнтів, які чують голоси, інакше обробляє їхні ж власні внутрішні думки.
Збій у системі "свій-чужий"
Дослідники давно припускали, що слухові галюцинації виникають через плутанину: людина сприймає власне "внутрішнє мовлення" як реальний зовнішній звук. У здорових людей під час розмови (або навіть підготовки до неї) ділянка мозку, що планує рухи, пригнічує слухову кору. Це допомагає відрізнити власний голос від сторонніх звуків. Вважалося, що збій у цій системі і є причиною галюцинацій.
Як підслухати внутрішній голос
Вивчення внутрішнього мовлення є складним, оскільки воно “за своєю суттю приватне”, – зазначає Томас Вітфорд, співавтор дослідження з Університету Нового Південного Уельсу.
Щоб "підслухати" ці думки, його команда використала електроенцефалографію (ЕЕГ). Учасників (з шизофренією та здорових) просили уявити вимову складів "ба" або "бі", не рухаючи ротом. Одночасно вони чули в навушниках звуки, які або збігалися з уявним складом, або ні.
Несподівана реакція мозку
Результати виявили кардинальні відмінності.
У здорових учасників уявна вимова звуку пригнічувала реакцію слухової кори, особливо коли уявний та реальний звуки збігалися.
Натомість у пацієнтів із шизофренією, які мали галюцинації, спостерігався протилежний ефект. Збіг звуків викликав посилення мозкової активності.
Цікаво, що в пацієнтів, які на момент тесту не чули голосів, показники були проміжними. Вітфорд припускає, що це може вказувати на потенційну схильність до галюцинацій.
Новий інструмент чи "святий Ґрааль"
Експерти позитивно оцінили дослідження, хоч і закликають до обережності. Альберт Пауерс, психіатр з Єльської школи медицини, наголошує, що робота допомагає прояснити один із можливих механізмів, але потрібні подальші дослідження. Він також підкреслив, що наявність галюцинацій не завжди вказує на тяжкість шизофренії.
Махеш Менон з Університету Британської Колумбії назвав дослідження "справді досить розумним", зазначивши його цінність для розуміння інших психотичних симптомів.
Дослідження команди Вітфорда відкриває нові перспективи. Сам автор сподівається, що їхній метод ЕЕГ-тестування з часом можна буде використовувати для оцінки ризику розвитку психотичних симптомів. Така здатність прогнозування, за його словами, стала б "святим Ґраалем", що дозволив би спрямовувати людей на раннє профілактичне лікування.
