Міжнародна команда дослідників з Данії та Іспанії створила найбільш детальну цифрову карту доріг Римської імперії, відому як Itiner-e. Цей ресурс майже подвоює відому довжину стародавньої мережі, додаючи понад 100 000 кілометрів (62 000 миль) раніше невідомих або неточно нанесених шляхів. Дослідження, опубліковане в журналі Scientific Data, пропонує новий погляд на мобільність, торгівлю та адміністрування в античному світі.
Цифровий атлас імперії 150 року н.е.
Проєкт, який вже охрестили "Google Maps для Стародавнього Риму", є результатом роботи вчених, зокрема Тома Бругманса з Орхуського університету (Данія) та Пау де Сото і Адама Пажоута з Автономного університету Барселони (Іспанія). Вони створили знімок імперії на піку її могутності, приблизно 150 року нашої ери.
На той час Римська імперія охоплювала територію майже 4 мільйони квадратних кілометрів (1.5 млн кв. миль) з населенням у 55 мільйонів осіб. Новий набір даних збільшує загальну задокументовану протяжність мережі зі 188 555 км (117 000 миль) до майже 300 000 кілометрів (186 000 миль).
Синтез столітніх досліджень
Дослідники не просто відкривали нові шляхи. Вони систематизували століття археологічних звітів, історичних джерел (як-от Антоніїв ітинерарій та Пейтингерова таблиця), дані про мільові камені, а також сучасні топографічні карти та супутникові знімки.
Цей комплексний підхід дозволив команді адаптувати раніше запропоновані маршрути до географічних реалій. Наприклад, дороги, що перетинають гори, тепер слідують реалістичним звивистим шляхам, а не неточним прямим лініям, як на багатьох старих картах. Значні доповнення до карти стосуються раніше погано задокументованих регіонів, зокрема Іберійського півострова, Греції та Північної Африки.
Головні шляхи та гіпотетичні стежки
Карта Itiner-e поділяє 14 769 ділянок доріг на дві категорії: 34.6% (близько 103 000 км) є основними магістралями, а 65.4% (близько 196 000 км) – вторинними шляхами.
Проте автори дослідження роблять приголомшливе уточнення: точне розташування лише 2.7% усіх доріг відоме з абсолютною впевненістю. Близько 89.8% є менш точними, але ймовірними (conjectured), а 7.4% – суто гіпотетичними. Це відкриття демонструє, як багато ще належить дослідити.
Автори вважають, що цей ресурс є "трансформаційним для розуміння того, як мобільність формувала зв’язок, адміністрування та навіть передачу хвороб в стародавньому світі". Itiner-e слугує не лише знімком минулого, але й фундаментальною основою та дорожньою картою для майбутніх досліджень еволюції наземних комунікацій в імперії та за її межами.
