Про блокування кордону для українських товарів поляками не пише хіба що ледачий. Дехто каже про «руку росії» в цьому. Але чому тоді польська влада не припиняє це неподобство? Детальні звинувачення – це завдання суто політичної статті. А тут поговоримо про наслідки для економіки.
В цій статті ми писали про те, що заводи на Закарпатті скорочують через це виробництво. Економісти вважають, що через це бюджет нашої країни недоотримає близько 7 млрд гривень. А це – гроші на армію та соціальні видатки.
І це ще не все: чи замислювалися ви, наскільки здорожачали товари у найближчому до вас супермаркеті через те, що наші «братні» поляки-фермери нібито відстоюють свої права?
Не купуй польське – купуй українське
Що робити? Що зможе зробити з цього приводу кожен з нас? Виявляється, не так вже й мало! Перестаньте купувати польське – перейдіть на українські аналоги товарів! Якщо такий аналог є, звісно. Поляки понавозили до нас досить багато продуктів, включаючи масло, чай та ін. Чи не здається вам несправедливим, що український експорт аграрної продукції в Польщу хочуть заборонити на 50 років, в той же самий час Польща хоче вільно заробляти в Україні?
Що ми пропонуємо? Подивіться на штрих-код, і якщо там написано 590… – покладіть цей товар назад на полицю. До речі, штрих-код Угорщини – 599…
А ось, якщо на товарі зазначено 482 – сміливо кладіть його до кошика. Ваша покупка зроблена в Україні.
Сенс цього що ми написали, такий же, як і у донатах по 100 грн на армію – «з миру по нитці, голому сорочка…». А у нашому випадку – збитки для наших польських «заклятих друзів».
На цьому, власне можна було б і закінчувати статтю, та ми захотіли зробити її ще більш корисною для вас. Тому читайте далі про історію штрих-коду і про те, як його правильно розшифрувати.
Коротка історія винайдення штрих-коду
Почнемо з історії штрих-коду. Ідея автоматизованого зчитування інформації про товар виникла ще у 1932 році. Проте лише у 1952 році був запатентований перший лінійний штрих-код. А в 1973 з'явився сучасний універсальний товарний код (UPC), який ми бачимо на упаковках товарів.
Спочатку штрих-коди використовувалися лише у США та Канаді. А у 1977 був створений європейський товарний код (EAN), який набув поширення у Європі.
Промислове використання штрих-коду
У 50-х роках штрих-коди почали застосовувати для автоматизації сортування залізничних вагонів та поштових відправлень.
А у 1981 році Міністерство оборони США затвердило використання штрих-коду Code 39 для маркування всієї продукції, що постачається збройним силам. Ця система LONGMARS використовується досі.
У 1982 році Поштова служба США почала застосовувати штрих-коди для автоматичного сортування пошти.
Яка інформація зашифрована в штрих-коді? Як його правильно розшифрувати?
Найпоширеніший 13-розрядний штрих-код EAN-13 містить таку інформацію:
- Перші 2-3 цифри – код країни виробника;
- Наступні 5 цифр – код компанії-виробника;
- Ще 5 цифр – код самого товару (його назва, властивості, розмір, склад, колір);
- 13-а цифра – контрольна, для перевірки правильності зчитування.
Отже, щоб розшифрувати штрих-код, треба звернути увагу на останні 12 цифр під смужками. Знаючи їх значення, можна дізнатися багато корисної інформації.
Три факти про штрих-код, які треба знати кожному
Насамкінець – три цікаві факти про штрих-код:
- Наявність правильного штрих-коду на упаковці ще не означає оригінальності товару. Його легко підробити.
- Якщо з товару видалено штрих-код чи заклеєно його – скоріш за все, це оригінал.
- Іноді на упаковці вказано одну країну виробництва, а штрих-код відповідає іншій. Це тому, що права на випуск товару належать компанії з іншої країни.
Отже, штрих-код – це зашифрована інформація про товар та його виробника. Вміючи правильно її розшифрувати, можна багато дізнатися про продукт, що купуєте. А також використовувати ці знання для перевірки оригінальності.
