Під пустельною поверхнею Марса, на глибині від 5 до 8 кілометрів, може ховатися величезний резервуар рідкої води. Міжнародна команда дослідників з Китаю, Австралії та Італії виявила перші сейсмічні докази існування підземного океану, об'єм якого достатній, щоб покрити всю планету шаром води глибиною до 780 метрів.
Це відкриття повністю змінює наше уявлення про Червону планету та її потенціал для підтримки життя. Вода, яку вважали давно зниклою з поверхні Марса, можливо, просто перемістилася глибше, зберігаючись у рідкому стані протягом мільярдів років.
Як знайшли підземний океан
Дослідники використали дані, отримані з марсіанського посадкового модуля InSight, який працює на поверхні планети з 2018 року. Аналізуючи сейсмічні хвилі від двох метеоритних ударів у 2021 році та марсотрусу 2022 року, вчені помітили аномальне уповільнення швидкості хвиль на певній глибині.
"Сейсмічні хвилі рухаються з різною швидкістю через породи різної щільності та складу. Наші дані показали, що на глибині від 5,4 до 8 кілометрів ці хвилі значно сповільнюються, що свідчить про наявність пористої породи, насиченої рідкою водою," – пояснюють автори дослідження, опублікованого в журналі National Science Review.
Температурний аналіз підтверджує, що на такій глибині температура зберігається вище точки замерзання води, а тиск недостатній для переходу води в надкритичний стан. Це створює ідеальні умови для існування рідкої води.
Марсіанська вода: куди вона зникла?
Марс не завжди був пустельною планетою. У період з 4,1 по 3 мільярди років тому його поверхнею текли ріки, які впадали в озера та моря. Однак з ослабленням магнітного поля планети атмосфера стала тоншою, а вода почала зникати.
Частина води випарувалася в космос, частина замерзла на полюсах, а ще частина, як вважалося, просто зникла. За розрахунками вчених, об'єм цієї "зниклої" води мав би бути достатнім, щоб покрити весь Марс океаном глибиною не менше 700 метрів.
Нове відкриття пропонує відповідь на цю загадку: вода просочилася глибоко в марсіанську кору через тріщини, утворені метеоритними ударами, і залишається там у рідкому стані до сьогодні.
Цікаво, що раніше ми писали про крихітні марсіанські кристали, які свідчать про кілька періодів водної історії планети. Ці мінеральні утворення також можуть містити ключі до розуміння потенційного життя на Марсі.
Що це означає для пошуку життя?
Відкриття підземного океану на Марсі має величезне значення для пошуку позаземного життя. На Землі підземні водні резервуари часто містять мікроорганізми, які пристосувалися до життя без сонячного світла.
"Майбутні марсоходи або бурові установки могли б одного дня проникнути в ці резервуари, аналізуючи їхню хімію на предмет слідів життя," – зазначають дослідники. "Ці водні зони також потребують захисту від земних мікробів, оскільки вони можуть містити споконвічну марсіанську біологію."
Кількість води, яка може міститися в цьому підземному шарі, в кілька разів перевищує об'єм льодового щита Антарктиди. Це відкриває нові перспективи не лише для наукових досліджень, але й для майбутніх місій з колонізації Марса, де доступ до води буде критично важливим ресурсом.
Хоча дослідження охоплює лише невелику частину марсіанської поверхні, вчені вважають, що подібні водоносні шари можуть існувати по всій планеті. Для підтвердження цієї гіпотези потрібні нові місії з сейсмометрами, які зможуть картографувати підземні структури Марса більш детально.
Це відкриття нагадує нам, що навіть після десятиліть досліджень Марс продовжує дивувати нас своїми таємницями, і ми, можливо, лише починаємо розуміти справжній потенціал нашого космічного сусіда.
