Хтось досі вірить, що загадки Всесвіту нам вже відомі? Нові дослідження кидають виклик усьому, що ми знали про Юпітер. Планета-гігант, що давно вражає своєю масивністю, виявляється, була ще більш вражаючою у своєму «дитинстві». Вчені відшукали сліди його минулого і те, що вони побачили — ламає стереотипи.
Юпітер, який ми спостерігаємо сьогодні, — лише тінь свого минулого. Приблизно 4,5 мільярда років тому цей газовий велетень був удвічі більшим за нинішні розміри та мав магнітне поле у 50 разів потужніше. Це не просто цифри — такі характеристики зробили Юпітер справжнім "архітектором" Сонячної системи, здатним змінювати траєкторії сусідніх планет і формувати космічний простір навколо себе.
Вчені з Caltech і Мічиганського університету знайшли ключ до минулого планети, досліджуючи орбіти двох маленьких супутників — Амальтеї та Фіви. Виявилось, що їх не зовсім пласкі траєкторії містять важливу інформацію про стан Юпітера у перші мільйони років після народження Сонячної системи. Аналіз коливань орбіт дозволив науковцям обрахувати, яким був гігант під час зникнення протопланетної туманності — саме тоді, коли формувалася майбутня структура всієї системи.
Сучасна космологія часто спирається на припущення про швидкість акреції чи склад газової оболонки планет. Проте ця робота використала безпосередньо спостережувані характеристики супутників і зберігання моменту імпульсу юпітера. Саме ці "підказки" дозволили оминути традиційні невизначеності та чітко змалювати, яким був Юпітер у переломний момент для Сонячної системи. У результаті дослідження стало новим орієнтиром для розуміння механізмів формування планет не лише в нашій системі, а й у екзопланетних світах.
Детальне вивчення молодого Юпітера наближає науку до відповіді на питання: як саме зародилося і розвивалося наше космічне оточення? Розгадка минулого планети дала змогу отримати чіткіші уявлення про те, як формувалися умови для появи життя у нашому куточку Всесвіту. А можливо, й поза ним. Тепер астрономи мають новий орієнтир для досліджень інших зоряних систем.
