Коли місцевий пастух Омар Хан вирушав звичною стежкою до льодовика в долині Супат у Пакистані, він навіть не здогадувався, що стане героєм дивовижної історії. Та що ще важливіше — поставить крапку в пошуках, які тривали майже три десятиліття.
Тридцять один рік було Насіруддіну, коли в червні 1997-го він назавжди зник у крижаній печері в горах Кохістану. Безуспішні пошуки рідних тривали роками. Сім'я кілька разів намагалася знайти бодай якісь сліди чоловіка, проте льодовик не відпускав таємницю.
Несподіване повернення з минулого
Минулого тижня місцевий пастух виявив тіло Насіруддіна. Чоловік пролежав 28 років у крижаному полоні, але лід зберіг його настільки ідеально, що на ньому навіть залишились неушкоджені документи. Пастух був приголомшений, адже навіть одяг небіжчика виглядав, як новий.
За словами Омара Хана, знайдене ним тіло не мало ознак руйнування чи розкладу, ніби людина заснула буквально вчора. Науковці пояснюють це природним явищем, яке називається «кріоконсервація». За швидкого замерзання клітини не встигають пошкодитися через відсутність кисню та вологи, завдяки чому тіло майже не змінюється з часом.
Льодовики розкривають свої таємниці
Пакистан — одна з країн з найбільшою кількістю льодовиків. Тут розташовано близько 7000 крижаних велетнів, поступове танення яких призводить до дивовижних знахідок. Подібні випадки почастішали останніми роками через зміни клімату, які пришвидшують танення льоду. Це не перший раз, коли лід повертає загублених людей. Найвідомішим випадком є мумія Етці, виявлена в італійських Альпах у 1991 році. Вчені дізналися про нього навіть такі деталі, як останній прийом їжі.
Родина Насіруддіна нарешті отримала шанс поховати свого близького, завершивши тривалі пошуки. «Тепер ми можемо зітхнути з полегшенням», — зізнається племінник загиблого Малік Убаїд.
Водночас, ця історія ставить ще й важливі питання. Швидке танення льодовиків – проблема не лише екологічна, але й історична. Вона може розкрити ще багато таємниць, захованих у заморожених глибинах, та допомогти розповісти історії тих, кого багато років вважали безслідно зниклими.
З часом льодовики, немов своєрідні природні архіви, продовжать відкривати нам усе нові й нові сторінки минулого. І хто знає, які сюрпризи чекають нас уже завтра?
