У 1998 році Джулія Стюарт збільшила вартість акцій Applebee's удвічі, врятувала мережу від банкрутства та попросила посаду генерального директора. Відповідь була категоричною: "Ніколи". Через дев'ять років вона перезвонила колишньому босу з несподіваною новиною: "Нам не потрібно двох з нас, тому я змушена вас звільнити".
Стюарт почала працювати президентом найбільшої casual dining мережі Америки після семирічного досвіду у Taco Bell. Компанія перебувала у скрутному становищі, але за три роки під її керівництвом системні продажі Applebee's зросли на 14% до 2,35 мільярда доларів. Прибуток на акцію збільшився на 20 відсотків.
Коли настав час розмови про підвищення, босс відповів однозначно. Стюарт залишила компанію і пішла до конкурента.
У 2001 році вона очолила IHOP та провела компанію через 18 кварталів безперервного зростання, перевівши бізнес на франчайзингову модель. До 2006 року акції IHOP "пішли через дах", як згадує Стюарт. Компанія накопичила стільки готівки, що керівництво побоювалося ворожого поглинання.
У 2007 році, читаючи Wall Street Journal, Стюарт побачила на першій шпальті статтю: "Applebee's розглядає стратегічні альтернативи". Це був її шанс.
IHOP купила колишнього роботодавця Стюарт за 2,1 мільярда доларів готівкою, об'єднавши понад 3250 ресторанів. Угода створила гіганта індустрії DineEquity, що керує двома знаковими американськими брендами.
Телефонний дзвінок став легендарним. "Я подзвонила голові правління Applebee's і сказала: «Думаю, ти знав, що цей день настане. Нам не потрібно двох голів правління. Тому я змушена тебе звільнити».
Ринок casual dining у 2024 році оцінюється у 315,66 мільярдів доларів, а франчайзингова модель, яку популяризувала Стюарт, стала основою індустрії. Консолідація дозволила заощадити "мільйони і мільйони доларів для франчайзі", використовуючи спільні центри дистрибуції та постачання.
Історія Стюарт доводить: іноді найкраща помста – це успіх. Та жінка, яка "ніколи не стане CEO", не тільки очолила компанію, а й купила ту, що їй відмовила.
