Вісімнадцять місяців тому Нолан Арбо став першою людиною з чіпом Neuralink у мозку. Дізнайтеся, як ця технологія кардинально змінила його життя, повернувши можливість грати, навчатися та навіть планувати власний бізнес
Вісімнадцять місяців тому Нолан Арбо став першою людиною, якій імплантували мозковий чіп від компанії Neuralink. Сьогодні 30-річний чоловік, паралізований нижче плечей, стверджує, що його існування кардинально змінилося, відкривши двері у світ, який, здавалося, був назавжди для нього зачинений. Ця історія — не просто про технологічний прорив, це розповідь про повернення надії та віднайдення нового сенсу.
У січні 2024 року, після нещасного випадку під час пірнання, що трапився вісім років тому і залишив його знерухомленим, Арбо зважився на експериментальну операцію. Хірургічний робот менш ніж за дві години вживив у його мозок пристрій з понад тисячею найтонших електродів. Ці нитки під'єднані до ділянки кори, що відповідає за рухи, і тепер здатні зчитувати нейронні сигнали, перетворюючи думки на команди для комп'ютера.
Від відеоігор до власного бізнесу
Результати перевершили всі очікування. Арбо навчився керувати курсором на екрані з вражаючою швидкістю та точністю, що дозволило йому знову зануритися в улюблені відеоігри, такі як Civilization VI, і навіть перемагати друзів. Але можливості технології виявилися значно ширшими. Сьогодні Нолан використовує імплантат близько 10 годин на день: він може самостійно писати повідомлення в соціальних мережах, відповідати на електронні листи, читати онлайн-комікси та керувати побутовими приладами.
Ця новознайдена самостійність надихнула його на кардинальні зміни. Арбо вступив до місцевого коледжу в Аризоні, де вивчає нейронауки, і планує розпочати власний бізнес у сфері професійних публічних виступів. "Я знову відчуваю, що маю потенціал. Гадаю, він завжди був, але тепер я знаходжу способи його реалізувати", – ділиться він.
Звісно, шлях не був безхмарним. Невдовзі після операції виникли технічні проблеми: частина електродів змістилася, що призвело до тимчасової втрати контролю над пристроєм. Проте інженерам Neuralink вдалося переналаштувати систему, відновивши її функціональність. Сам Арбо, попри тимчасові труднощі, ніколи не втрачав віри в технологію.
Майбутнє інтерфейсів "мозок-комп'ютер"
Історія Нолана Арбо – це лише початок. Neuralink вже імплантувала чіпи ще вісьмом пацієнтам і планує розширювати випробування. Компанія працює над розробкою роботизованих кінцівок та проєктом "Blindsight", що має на меті повернути зір сліпим.
Водночас, Neuralink не єдиний гравець на цьому полі. Такі компанії, як Synchron, Blackrock Neurotech та BrainGate, також досягли значних успіхів, розробляючи власні інтерфейси "мозок-комп'ютер" (BCI). Наприклад, Synchron, яку підтримують Джефф Безос та Білл Гейтс, вже імплантувала свої пристрої кільком пацієнтам, а технологія BrainGate дозволяє людям з бічним аміотрофічним склерозом спілкуватися з високою точністю.
Технологія, що колись здавалася науковою фантастикою, стрімко стає реальністю, обіцяючи не лише відновити втрачені функції, а й розширити людські можливості. Для Нолана Арбо вона вже стала ключем до нового, повноцінного життя, де він може не просто існувати, а й знову мріяти та діяти. "Це вже змінило моє життя", – підсумовує він.
