Від електронів у наших гаджетах до фотонів, що дарують світло, все довкола побудоване з невидимих частинок. Але яке з цих утворень можна назвати справді найменшим? Відповідь не така очевидна, як здається на перший погляд.
Фізики пояснюють: поняття "малий" має різні значення. Це може стосуватися маси, розміру чи навіть функції частинки. Приміром, протон, який ми звикли вважати елементарним, насправді складається з трьох кварків. А от кварки та електрони вважаються фундаментальними, тобто такими, що не мають внутрішньої структури.
За стандартною моделлю фізики, усі фундаментальні частинки не мають розміру взагалі. Вони нагадують математичні точки без об’єму. Тож говорити, яка з них більша чи менша, – майже безглуздо. І все ж дослідники намагаються визначити це через масу.
Якщо брати до уваги частинки-носії сил, то переможцем стає фотон – він не має маси. До цієї категорії належать і глюони, але їх надзвичайно складно досліджувати, бо вони завжди «зачинені» в протонах та нейтронах.
Серед частинок, з яких складається матерія, головний претендент – нейтрино. Його маса настільки мала, що досі не виміряна точно. За оцінками, вона менша за одну мільйонну маси електрона.
Здавалося б, нейтрино і фотон вже встановлюють нижню межу "малого". Та питання залишається відкритим: а раптом існує ще глибший рівень, який сучасні прилади не здатні побачити? Фізики припускають, що за межами стандартної моделі можуть бути нові, невідомі частинки.
Отже, найменша частинка у всесвіті залежить від того, як ставити запитання. Для одних це фотон, для інших – нейтрино. А для науки – це все ще загадка, що підштовхує шукати нові відповіді.
