Дослідниця зі Стерлінгського університету відстежила долі 34 втрачених фрагментів легендарного Каменя Долі, що використовувався для коронацій. Уламки, які вважалися втраченими, з'явилися після невдалого викрадення реліквії шотландськими студентами в 1950 році. Нове дослідження, опубліковане в The Antiquaries Journal, вперше розповідає їхню історію.
Різдвяне викрадення 1950 року
Історія цих уламків почалася на Різдво 1950 року. Тоді група шотландських студентів-націоналістів викрала Камінь Долі (також відомий як Камінь Скона) з Вестмінстерського абатства. Під час таємного вивезення легендарна скульптура тріснула і розкололася на дві частини.
Ремонтом займався каменяр і політик Роберт Грей. Саме він, відновивши реліквію, зібрав 34 невеликі фрагменти. Ці уламки Грей не знищив, а вирішив подарувати родичам, друзям та впливовим діячам того часу. Довгий час про їхнє місцезнаходження було мало що відомо.
Слідами втрачених реліквій
Професорка Стерлінгського університету та експертка з культурної спадщини Саллі Фостер взялася за відстеження цих фрагментів. Її дослідження, опубліковане у The Antiquaries Journal, вперше проливає світло на їхні дивовижні історії.
До початку роботи Фостер офіційно визнавався лише один уламок. Проте дослідниця змогла знайти сліди інших частин, які опинилися у політиків та приватних осіб на різних континентах. “Відколи мої знахідки почали з’являтися, багато представників громадськості зв’язалися зі мною, маючи знання їхніх родин про вірогідні фрагменти каменю, часто супроводжуючи це підтверджуючими доказами”, – зазначила Фостер у своїй заяві.
Від політики до сімейних таємниць
Як з’ясувала Фостер, багато з тих, хто отримав фрагменти, були шотландськими націоналістичними політиками. Серед них Вінні Юінг, яка носила медальйон із уламком, та Марго Макдональд.
Але історії на цьому не завершуються. Один уламок Грей подарував туристці з Австралії; після її смерті родина передала його до музею Квінсленда. Інший опинився у канадського журналіста. Ще один фрагмент став частиною срібної брошки, а інший зберігався у сірниковій коробці в сімейному сейфі, перш ніж бути похованим разом зі своїм власником.
“Зважаючи на ймовірне сприйняття фрагментів як вкраденого майна, – пише Фостер, – небагато людей наважувалися відкрито хизуватися своїм володінням, за винятком деяких політиків. Сім'ї дбали про них, емоційно та фізично, і ми можемо простежити перетворення фрагментів на цінні сімейні реліквії”.
Новий дім та стара загадка
Камінь Долі має величезне історичне значення. Вперше його використання задокументоване під час інавгурації шотландського короля Олександра III у 1249 році. У 1296 році англійський король Едуард I захопив його та перевіз до Вестмінстерського абатства, де камінь вбудували у Коронаційний трон.
Викрадення 1950 року спричинило такий резонанс, що англійсько-шотландський кордон закрили вперше за 400 років.
Реліквію повернули до Шотландії у 1996 році, а з 2024 року вона має постійний дім у Музеї Перта. Камінь і надалі використовуватиметься для коронацій, як це було з королем Чарльзом III.
Дослідження Фостер не лише знаходить втрачені частини, але й додає нову теорію. Вона припускає, що таємничий напис “xxxv” на звороті каменю міг зробити сам Роберт Грей. “Я вважаю, що Грей, зібравши 34 фрагменти, наніс ‘xxxv’ як частину своїх останніх штрихів... фрагменти плюс камінь дорівнює 35”, – каже Фостер.
