Канадські науковці виявили неочікувану закономірність. Темп розмови людини передбачає розвиток деменції краще за традиційні тести на забудькуватість. Дослідження змінює підходи до ранньої діагностики хвороби Альцгеймера.
Експеримент з несподіваним результатом
Дослідники з Університету Торонто залучили 125 здорових добровольців віком від 18 до 90 років. Учасники описували зображення, а потім відгадували назви предметів під час прослуховування аудіо-підказок. Результати спростували звичні уявлення про когнітивний занепад.
Виявилося, що швидкість природного мовлення передбачає успішність виконання завдань краще за здатність згадувати слова. Люди, які говорили швидше, демонстрували кращі результати навіть у складних тестах на пам'ять.
За словами психолога Сі Т. Вей, літні люди значно повільніше виконують когнітивні завдання порівняно з молодими. Вони частіше роблять паузи, використовують слова-паразити типу "е-е" або "м-м". Природна швидкість мовлення сповільнюється з віком.
Штучний інтелект діагностує хворобу
Новітні алгоритми штучного інтелекту вже навчилися передбачати діагноз Альцгеймера з точністю 78,5% лише за аналізом мовлення. Технології аналізують тривалість пауз між словами та загальний темп розмови.
Дослідження Стенфордського університету 2024 року підтвердило зв'язок між повільним мовленням і накопиченням тау-білків у мозку. Ці білки є маркерами хвороби Альцгеймера. Пацієнти з більшою кількістю амілоїдних бляшок у мозку в 1,2 рази частіше демонстрували проблеми з мовленням.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, деменція вражає понад 55 мільйонів людей у світі. Щорічно реєструється близько 10 мільйонів нових випадків. В Україні офіційно діагностовано понад 300 тисяч пацієнтів з деменцією, хоча реальні цифри можуть бути вищими.
Дослідження відкриває нові перспективи для раннього виявлення когнітивних порушень. Аналіз мовлення може стати доступним інструментом скринінгу задовго до появи клінічних симптомів деменції.
