Падіння, яке ще недавно здавалось тимчасовим, перетворилося на системну тенденцію. За даними китайської митниці, у серпні 2025 року обсяги взаємної торгівлі між Китаєм та рф скоротилися майже на п’яту частину. Це найбільший спад за останні три роки війни.
Китайські закупівлі російських товарів зменшилися на 17,8% у річному вимірі, а постачання китайських виробів до рф впали на 16,4%. У липні падіння було майже вдвічі меншим, тож тенденція набирає швидкість.
Сумарно за перші вісім місяців 2025 року двосторонній оборот знизився на 9% і склав лише $145 млрд. При цьому експорт росії до Китаю скоротився на 8,8%, а зворотні поставки впали на 8,2%. Найсильніше просіли ключові категорії: нафта – на 11%, нафтопродукти – на 28%, скраплений газ – на 13%, вугілля та деревина – на 10%.
Політика і розчарування
В кремлі визнають: партнерство з Пекіном виглядає не таким «братським», як очікувалося. Джерела Reuters цитують чиновників, які скаржаться, що китайська сторона інколи затримує платежі або користується ситуацією на власну користь. «У цьому немає нічого союзницького», – зазначив один із співрозмовників агентства.
Поїздка володимира путіна до Пекіна на початку вересня мала на меті домовитися про збільшення закупівель сировини. Проте результати виявилися скромними. Підписані домовленості про додаткові поставки газу з 2031 року охоплюють лише 1,1% від загального видобутку в рф. Новий контракт «Роснефти» на нафту становить менше 1% від експорту країни.
Проєкт «Сила Сибіру-2», який «Газпром» знову анонсував, офіційно не підтвердили ні уряд Китаю, ні корпорація CNPC. Це підриває довіру до гучних заяв і показує, що Пекін не поспішає робити ставку на російські енергоносії.
Санкції та невизначеність
Російська влада пояснює падіння не лише санкціями, а й «економічним тиском ззовні» та нестабільністю ринків. Проте факт лишається фактом: китайська економіка, яка сама стикається з уповільненням, менше зацікавлена у дорогому і ризикованому партнері.
Різке падіння товарообігу показало межі «дружби без кордонів». Попри гучні заяви, Китай прагматично обирає вигоду і не готовий рятувати економіку рф. Для Москви це стає болючим сигналом: час союзів на словах закінчився, попереду – жорстка реальність цифр.
