У французькій печері Грот Мандрен науковці розшифрували геном неандертальця на ім’я Торін, який жив близько 42 тисяч років тому. Це відкриття змушує кардинально переглянути історію зникнення стародавніх родичів людини, вказуючи на їхню повну ізоляцію протягом тисячоліть.
Скарб із долини Рони
Історія цього відкриття почалася ще 1998 року, коли команда палеоантропологів під керівництвом Людовіка Слімака розпочала дослідження печери Грот Мандрен у долині Рони. Лише через 17 років кропіткої праці, у 2015 році, вченим нарешті вдалося знайти фрагмент щелепи, що належав неандертальцю.
Знахідку назвали Торін – на честь персонажа Дж. Р. Р. Толкіна. Як пояснив Слімак у коментарі для IFLScience: «Торін у "Гобіті" був одним з останніх королів гномів під горою і останнім зі свого роду. Торін-неандерталець – це також кінець лінії. Кінець певного способу бути людиною».
П'ятдесят тисячоліть самотності
Щоб з’ясувати походження та спосіб життя Торіна, дослідники провели детальне секвенування його геному. Результати, оприлюднені у фаховому журналі Cell Genomics, виявилися приголомшливими. З'ясувалося, що популяція Торіна залишалася генетично ізольованою від інших груп неандертальців протягом неймовірних 50 тисяч років.
Це виглядає особливо дивно на тлі того факту, що інші спільноти жили зовсім поруч. «Як ми можемо уявити популяції, що жили в ізоляції 50 тисячоліть, коли вони перебували всього за два тижні ходьби одна від одної? Усі процеси потребують переосмислення», – зазначив Слімак, оцінюючи значення знахідки.
Генетичний аналіз показав високий рівень гомозиготності, що свідчить про численні випадки близькоспорідненого схрещування (інбридингу) в недавньому минулому цієї лінії.
Загадка зникнення виду
Дослідження підтвердило гіпотезу, яку Слімак висунув майже десять років тому, аналізуючи кам'яні знаряддя праці в долині Рони. Інструменти відрізнялися від тих, що виготовляли сусідні групи, що вже тоді натякало на відсутність контактів.
Науковці не виявили жодних доказів схрещування групи Торіна з сучасними людьми (Homo sapiens), які на той час вже освоювали Європу. «Популяція Торіна провела 50 тисячоліть, не обмінявшись жодним геном із класичними популяціями неандертальців», – розповів дослідник виданню Live Science.
Це відкриття змінює уявлення про причини вимирання неандертальців. Їхня схильність до ізоляції та малі групи могли стати фатальними факторами в конкуренції з більш соціальними та взаємопов'язаними спільнотами Homo sapiens, які зрештою залишилися єдиним видом людей на планеті.
