Світовий ринок напівпровідників на межі революції. До 2025 року кожен четвертий «зрілий» чіп у світі виготовлять у Китаї, а ціни впали втричі за два роки. Західні виробники вже звільняють тисячі співробітників, але це лише початок. Чому старі технології стали зброєю у глобальній війні за ринок — і кому доведеться капітулювати?
Коли США обмежили доступ Китаю до сучасних техпроцесів, Пекін зробив неочікуваний хід. Замість боротьби за нанометри, країна сконцентрувалася на виробництві «зрілих» чіпів (20 нм та вище). Вони живлять все — від пральних машин до електромобілів. З 2021 року китайські фабрики отримали $95 млрд держінвестицій. Результат? Вартість кремнієвої пластини впала з $1500 до $500, а частка Китаю зросте до 39% до 2027 року.
«Це схоже на бійню, де переможе той, хто останнім залишиться на рингу», — каже представник німецької компанії під умовою анонімності. Наприклад, Wolfspeed — колишній лідер з виробництва пластин — звільнив 20% персоналу після обвалу акцій на 96%. Onsemi з Аризони скоротила 9% команди. Китайські заводи, натомість, множаться: тільки в Гуанчжоу працює десятки нових фабрик, про які на Заході мало хто чув.
Експерти IDC попереджають: навіть за нинішнього рівня попиту, пропозиція вже перевищує потреби. Але Пекін не збирається зупинятися. Місцеві виробники отримують субсидії та податкові пільги, що дозволяє їм працювати на межі збитку. «Це стратегія захоплення ринку через демпінг», — пояснює аналітик Галєн Цзен.
Головний парадокс: саме західні санкції створили Китаю ідеальні умови для монополізації «старих» технологій. Тепер ЄС та США змушені вибирати — субсидувати власні заводи або допустити колапс галузі. Поки що перевага за Пекіном: кожен рік ізоляції зміцнює його позиції в цій «тіньовій війні» напівпровідників.
Джерело: Tom’s Hardware
