Спершу дісталося електровелосипедам. Вони здавалися зручними і дешевими, та саме вони стали джерелом обурення в багатьох американських передмістях. Тепер черга дійшла до гольф-карів. У соцмережах зростає кількість груп, де жителі скаржаться на «засмічені» ними дороги.
Втім, кари вже давно перестали бути лише транспортом для полів. В останні роки вони поступово перетворилися на легальні низькошвидкісні авто з ременями безпеки, поворотниками, дзеркалами й навіть камерами заднього огляду. За законом у США вони можуть їздити в межах житлових вулиць і на дорогах із лімітом до 35 миль на годину. Для коротких поїздок у магазин чи до школи це зручна альтернатива великим авто, які часто лише створюють затори.
Попит різко зріс під час пандемії. Люди шукали простий спосіб пересуватися, не користуючись громадським транспортом. Продажі гольф-карів і мікроелектрокарів у деяких штатах зросли вдвічі. У кількох містах навіть збирали підписи, аби дозволити рух цих машин на більшій кількості вулиць.
Але ентузіазм є не у всіх. Частина мешканців називає кари «напастю», адже вони займають місце на парковках, плутаються серед повнорозмірних авто і, на їхню думку, створюють небезпеку. Є й реальні випадки аварій, іноді трагічних. Критики наголошують: легкі транспортні засоби не мають належного захисту під час зіткнень і не завжди покриваються страховими полісами.
Прихильники ж упевнені, що ризики перебільшені. Вони вказують, що картки не більш небезпечні, ніж електросамокати чи велосипеди. Зате вони економлять пальне, дешевші у використанні та зменшують трафік. Великі виробники, як-от Club Car чи E-Z-GO, уже вивели на ринок десятки моделей, а попит зростає з року в рік.
Історія повторюється: ті ж аргументи, що колись сипалися на голови велосипедистів, сьогодні спрямовані проти гольф-карток. Але чим більше люди шукають доступний і зелений транспорт, тим важче буде зупинити їх поширення. Схоже, ці маленькі авто стануть звичним елементом передмість, попри всі протести.
